2а-235/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого Лили В.М.
секретаря Зурак А.В.
представників позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2
представника відповідача Ялового Е.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайоного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до військової частини А-1126 про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання сплати заборгованості за продовольче забезпечення, -
встановив:
позивач ОСОБА_3, звернувся з позовом до військової частини А-1126 про визнання протиправною бездіяльність командування по нарахуванню та зобов'язання виплати йому грошової компенсації за продовольче забезпечення, мотивуючи тим, що він наказом Міністра Оборони України № 672 від 11.12.2003 р. був призначений на посаду командира військової частини А-1126 у військовому званні «полковник», яка дислокується в смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області. 18.10.2004 р. наказом Міністра Оборони України № 811 позивач був звільнений з військової служби на підставі п. 67 п. п. «б» «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України» затвердженого Указом Президента України № 1053/2001 від 07.11.2001 р., у зв'язку зі станом здоров'я. 15.11.2004р. наказом тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини А-1126 № 260 на підставі наказу Міністра Оборони України № 811 від 18.10.2004 р. ОСОБА_3 був звільнений з військової служби на підставі п. 67 п.п. «б» «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України» затвердженого Указом Президента України № 1053/2001 від 07.11.2001 р., у зв'язку зі станом здоров'я та із 14.11.2004 р. виключений із списків особового складу. З 11.03.2000 р. Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 p., було призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків і речового майна або, за їх бажанням, грошової компенсації. Але цей пункт не відмінив дію ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, якою гарантується матеріальне, продовольче і інші види забезпечення військовослужбовців. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей в правах та свободах, встановлених законодавством. Таким чином, у зв'язку з тим, що діють норми № 7 постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996 р. було призупинено то відповідач повинен був забезпечувати ОСОБА_3. за іншою нормою продовольчого забезпечення. Так як найменшу вартість із всіх норм продовольчого забезпечення, має норма № 1 (загальновійськова), то йому повинні були забезпечувати за цією нормою. На усні звернення до відповідача про виконання дій та сплаті йому заборгованості, йому було відмовлено. Таким чином відповідач своєю бездіяльністю порушив його право на отримання грошової компенсації, довідки про заборгованість та розрахунку також не надав. Просить стягнути заборгованість грошової компенсації за продовольче забезпечення в сумі 21718 грн. 42 коп., яку він зробив самостійно, та судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору 17 грн.
Представники позивачаОСОБА_1., ОСОБА_2 в судовому засіданні, кожний окремо, позовні вимоги підтримали в повному обсягу.
Представник відповідача військової частини А-1126 Яловий Є.М. в судовому засіданні позов визнав.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази в підтвердження та заперечення позову вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд встановив, що позивач наказом Міністра Оборони України № 672 від 11.12.2003р. був призначений на посаду командира військової частини А-1126, та 15.11.2004р. був звільнений (а.с.12), згідно довідки (а.с.13) позивач під час проходження військової служби в військовій частині А-1126 в період з
10.03.2004р. по 14.11.2004р. продовольчим пайком не забезпечувався на підставі Закону України №1459-111 від 17.02.2000р.№ Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», позивач надав розрахунок щодо середньої ціни на продовольчі товари у торговій мережі по Дніпропетровській області з 2000р. по 2004р.,(а.с. 15-25), відповідно розрахунку компенсації за продовольче забезпечення з 11.03.2000р. по 14.11.2004р. позивачу не виплачено 21718,42грн. (а.с.32). Згідно зі ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до існуючих прав і свобод недопустимо звуження обсягу прав і свобод. Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» звужує обсяг прав військовослужбовців в частині отримання продовольчих пайків або грошової компенсації замість них. Відповідно до ст. 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України. З метою упорядкування продовольчого забезпечення ЗСУ на мирний час та організації раціонального харчування військовослужбовців згідно нормами, затвердженими «Постановою КМУ № 426», Міністром оборони видано наказ № 402 від 09.12.2002р. «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення ЗСУ на мирний час» Згідно з п.2,3 ст.2 «Положення» у ЗСУ забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.
На підставі ст. 94 КАС України на користь позивача ОСОБА_3., як сторони, що не є суб'єктом владних повноважень суд присуджує документально підтверджені судові витрати 17 грн. як судовий збір (а.с.1), з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про Збройні сили України», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. ст. 9,10,94,159,161 КАС України, суд -
постановив:
позов ОСОБА_3 до військової частини А-1126 - задовольнити, визнати незаконною бездіяльність командування військової частини А-1126 в не нарахуванні та не виплаті грошової компенсації за продовольче забезпечення та стягнути з військової частини А-1126 на користь ОСОБА_3 грошову компенсації за невидане продовольче забезпечення в сумі 21718 грн. 42 коп.
Стягнути з Державного бюджету України судові витрати - судовий збір 17 грн. на користь позивача ОСОБА_3.
Постанова може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської обл. шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови, та на нього може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.