2а-234/07

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 травня 2007 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого                                           Лили В.М.

секретаря                                                Зурак А.В.

представників позивача                        ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника відповідача                      Ялового Є.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду справу за позовом ОСОБА_3 до військової частини А-1126 про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та стягнення заборгованості за продовольче забезпечення, -

встановив:

позивачОСОБА_3 звернувся з позовом до військової частини А-1126 про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та стягнення заборгованості по продовольчому забезпеченню, мотивуючи тим, що він наказом Командувача військами Південного Оперативного Командування № 49 від 14.03.2006р., був призначений на посаду помічника начальника зв'язку відділення зв'язку штабу військової частини А-1126 у військовому званні «капітан», яка дислокується в смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області. З 11.03.2000 р. Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000р., було призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків і речового майна або, за їх бажанням, грошової компенсації. Але цей пункт не відмінив дію ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, якою гарантується матеріальне, продовольче і інші види забезпечення військовослужбовців. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей в правах та свободах, встановлених законодавством. Таким чином, у зв'язку з тим, що діють норми № 7 постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996р. було призупинено ОСОБА_3 повинні були забезпечувати за іншою нормою продовольчого забезпечення. Так як найменшу вартість із всіх норм продовольчого забезпечення, має норма № 1 (загальновійськова), то йому повинні були забезпечувати за цією нормою. На усні звернення до відповідача про виконання дій та сплаті йому заборгованості, йому було відмовлено. Таким чином відповідач своєю бездіяльністю порушив його право на отримання грошової компенсації, довідки про заборгованість та розрахунку також не надав. Просить стягнути заборгованість грошової компенсації за продовольче забезпечення в сумі 33273,90 грн, яку він зробив самостійно, та судові витрати у вигляді сплаченого нею судового збору 17 грн.

Представники позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсягу.

Представник відповідача - військової частини А-1126 Яловий Є.М. в судовому засіданні позов визнав.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази в підтвердження та заперечення позову вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд встановив, що позивач перебуває на військовій службі на посаді помічника начальника зв'язку відділення зв'язку штабу військової частини А-1126 у військовому званні «капітан» (а.с.8) та стоїть на продовольчому забезпеченні, позивач надав розрахунок щодо середньої ціни на продовольчі товари у торговій мережі по Дніпропетровській області з 2000 р. по 2006р., (а.с. 10-25), відповідно розрахунку компенсації за продовольче забезпечення з 11.03.2000р. по 31.12.2006 р. позивачу не виплачено 33273,90 грн. (а.с.27). Згідно зі ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до існуючих прав і свобод недопустимо звуження обсягу прав і свобод. Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» звужує обсяг прав військовослужбовців в частині отримання продовольчих пайків або грошової компенсації замість них. Відповідно до ст. 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України. З метою упорядкування продовольчого забезпечення ЗСУ на мирний час та організації раціонального харчування військовослужбовців згідно

нормами, затвердженими «Постановою КМУ № 426», Міністром оборони видано наказ № 402 від 09.12.2002р. «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення ЗСУ на мирний час» Згідно з п.2,3 ст.2 «Положення» у ЗСУ забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

На підставі ст. 94 КАС України на користь позивачаОСОБА_3 як сторони, що не є суб'єктом владних повноважень суд присуджує документально підтверджені судові витрати 17 грн. як судовий збір (а.с.1), з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про Збройні сили України», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 9,10, 94,159,161 КАС України, суд -

постановив:

позов ОСОБА_3 до військової частини А-1126 - задовольнити, визнати незаконною бездіяльність командування військової частини А-1126 в не нарахуванні та не виплаті грошової компенсації за продовольче забезпечення та стягнути з військової частини А-1126 на користь ОСОБА_3 грошову компенсації за невидане продовольче забезпечення в сумі 33 273грн, 90 коп.

Стягнути з Державного бюджету України судові витрати - судовий збір 17 грн. на користь позивача ОСОБА_3

Постанова може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської обл. шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови, та на нього може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.