КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                           Справа № 2-646/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

30 червня  2011 року                                                                                м. Макіївка                                                                                                          

                                   Кіровський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

                                                            головуючої судді                        Смєлік С.Г.

                                                            при секретарі                                         Черкашиній  О.Є.

                                                            за участю  позивача                    ОСОБА_1                

розглянувши у відкритому  судовому засіданні у місці Макіївка цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон»про стягнення заробітної плати  і  компенсації моральної шкоди  суд,

В С Т А Н О В И В

12 травня  2011  року  ОСОБА_1 звернулася до Кіровського районного суду м. Макіївки із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон»мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач у порушення чинного законодавства, під час її роботи  на підприємстві,  своєчасно  не виплачував їй заробітну плату та  не розрахувався із нею у день звільнення  з роботи і заборгував заробітну плату  у розмірі 53601, 22 грн. Просила про стягнення заробітної плати, яка не була сплачена своєчасно, середнього заробітку за час  затримку розрахунку після звільнення та компенсації моральної шкоди у розмірі 5 000  грн.

Під час розгляду справи на підставі поданої заяви ОСОБА_1 її позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за  час затримки розрахунку при звільненні,  ухвалою суду від 30 червня 2011 року  були залишені без розгляду.

          В судовому засіданні  ОСОБА_1 посилаючись на виконання відповідачем 23 червня 2011 року  судового наказу Калінінського районного суду м. Донецька про стягнення заробітної плати у розмірі 21811, 43 грн., підтримала  уточнений позов, заявлений  до ТОВ «Грінко- Дон»у розмірі 31789,79 грн. і в обґрунтування своїх позовних вимог пояснила, що  через  систематичне порушення з боку відповідача її прав  на  своєчасне отримання заробітної плати, з цих підстав вимушена була звільнитися. Станом на  день розгляду справи підприємство заборгувало їй 31789,79 грн., що вона просить стягнути примусово і, крім того, стягнути з відповідача завдану їй діями відповідача компенсацію моральної шкоди. Обгрунтовуючи свої вимоги про стягнення  моральної шкоди пояснила,  що тривалий час з вини відповідача отримувала заробітну плати невеликими  частками, що ставило її у утруднене матеріальне становище, вимушувало відмовлятися від придбання необхідних продуктів харчування та інших побутових  товарів. Через відсутність  коштів почувала себе незручно, вимушена була просити у борг, що б зробити необхідні платежі до банку. В цей період у неї виникла заборгованість по комунальним платежам, чого раніше  вона не допускала. Ситуація, що склалася через відсутність   коштів з вини відповідача, дратувала її, негативно впливала на стан здоров»я,  погіршувала якість життя. Просила стягнути з відповідача  компенсацію моральної шкоди у розмірі 5,000 грн.

          Представник відповідача- ТОВ «Грінко-Дон», повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, не використав свого права участі в судовому засіданні. Від відповідача факсом надійшов відзив на позов  ОСОБА_1, у якому  позовні вимоги позивачки були визнані частково. Відповідач просив про надання строку щодо примирення сторін.

          Позивачка наполягала на розгляді справи на підставі  документів, які були долучені нею до справи.

          Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог ( ст.11 ЦПК України ) суд встановив наступне.

          ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі наказу від 7 липня 2010 року № 84 була переведена з посади менеджера на посаду начальника відділу управління персоналом з окладом згідно штатного розпису  в  ТОВ   «Грінко-Дон».

          ТОВ «Грінко-Дон» є належним  відповідачем, оскільки згідно ст. 89 ЦК України, має свідоцтво А00 № 735449 про державну реєстрацію як юридичної  особи з 22 липня 2005 року.

          З  тексту наказу ТОВ «Грінко-Дон»від  22 квітня 2011 року, який підписаний генеральним директором підприємства вбачається: «Звільнити ОСОБА_1, начальника відділу управління персоналом за власним бажанням  ст.38 КЗпП України) у зв»язку із  систематичною несвоєчасною виплатою заробітної  плати 22 квітня 2011 року, виплатити компенсацію за 35 календарних днів невикористаної  чергової відпустки за період роботи з 09 грудня 2009 року по 22квітня 2011 року».

          З наданого позивачкою розрахунку  щодо розміру суми боргу на день звільнення вбачається, що  заборгованість заробітної плати до складу якої  нараховано компенсація за невикористану відпустку, заробітна плата за  квітень 20011 року, вихідна допомога і борг за попередній час- 27025, 89 грн., а всього складає 53601, 22 грн.

          Заробітна плата, як зазначено у ч.1 ст.115 КзпП України, виплачується працівникам регулярно в робочі дні і строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної професійної організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів н місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду. За який здійснюється виплата.

          Звільнившись з підприємства ТОВ «Грінко- Дон»,  ОСОБА_1 не отримала відповідного розрахунку,  який передбачений ст.116 КзПП України. що стало підставою для звернення за захистом порушеного права до суду          

          З тексту  направленого відповідачем  29 червня 2011року до суду факсом  заперечення вбачається, що відповідач  погодився із сумою заборгованості у розмірі 53601. 22 грн. та повідомив про те, що на підставі судового наказу Калінінського районного суду м Донецька, позивачці вже виплачено заборгованість у сумі 21 811. 43 грн.,  яка склалася через недоплату  ОСОБА_1 заробітної плати у лютому 2010 року -484.43 грн, липні 2010 року 4230,17 грн, листопаді 2010 року 5698,93 грн. січні 2011 року –5698.93 грн, лютому 2011 року –5698,93 грн.

          Таким чином,  відповідач фактично визнав,  що з його боку мало місце порушення строків виплати заробітної плати,  які передбачені ст.115, 116  КЗпП  України.

          З вищевикладеного випливає,  що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної  з відповідача за вирахунком тієї частини, що вона отримала на підставі судового наказу Калінінського районного   суду м. Донецька,  фактично  відповідачем не оспорюються і підлягають  задоволенню..

Позивачкою були заявлені  вимоги про відшкодування з ТОВ   «Грінко- Дон» компенсації моральної шкоди у розмірі 5. 000 грн. В обґрунтування  позовної вимоги  вона зазначила, що через  постіне несвоєчасне   отримання  заробітної плати  вона  нервувалася;  в сім»ї не вистачало коштів  і це було причиною відмов  від придбання  продуктів чи товарів,  до яких вона звикла.  В її сім»ї двоє літніх хворих людей, які постійно вимагали придбання ліків.  Крім того, вона вимушена була брати гроші в борг,  що б   своєчасно сплатити  обовязкові   щомісячні внески до банку.,  що засмучувало її. Через брак коштів,  у неї утворилася заборгованість по комунальним платежам. Чого раніш не було. Вищевказі  негативні зміни  у  її житті через порушення її прав на оплату праці з боку відповідача  є підставою  вимагати від відповідача отримання компенсації моральної шкоди.

Право на своєчасне отримання винагороди за працю ( стаття 43 Конституції України ) захищається законом.

Відповідно  до положень ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових  зусиль для організації його життя.

          Розмір  відшкодування моральної( немайнової)  шкоди, як  роз"яснено  в пунктах 9 та 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року " Про судову практику по справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо ) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із  засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача. При заподіянні особі моральної шкоди обов"язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, характер незаконних дій відповідача, ступень негативних наслідків для позивача, суд вважає, що ОСОБА_1  відповідачем у зв"язку з  затримкою виплати поточної заробітної плати та  розрахунку  при звільнені,  незаконними звільненням були завдані моральні страждання, як то: почуття незручності, невпевненості, необхідність звертатися до суду,  витрачаючи свої кошти  та  особистий час, доказувати  правомірність своїх дій додатково витрачати  зусилля для організації свого життя. Суд визначає розмір стягнення компенсації у відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди з  ТОВ «Грінко-Дон»на користь ОСОБА_1  1500 грн.          

Оцінивши представлені в силу ст.60 ЦПК України докази, суд визнає, що позовні вимоги  ОСОБА_1 в частині стягнення заробітної плати  підлягають задоволенню у повному обсязі, а вимоги  щодо стягнення компенсації моральної шкоди –частково.                    

          Рішення суда в  частині стягнення  заробітної плати на користь  ОСОБА_1 за один місяць  відповідно до положень ст. 367 ЦПК України  підлягає негайному виконанню.

Згідно ст.88 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, у зв»язку зі звільненням позивача від їх сплати, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.                                                                         

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 10,11, 60, 88, 214, 215, 367  Цивільно-процесуального кодексу України. ст.115, 116,   44, 237-1 Кодексу України про працю

                                                             В И Р І Ш И В:

           Позов   ОСОБА_1   задовольнити  частково.

          Стягнути з розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон»заборгованість по нарахованій заробітній платі разом із  вихідною допомогою  у розмірі –31789,79 грн., компенсацію моральної шкоди у розмірі 1500 грн., а всього - 33289,79 грн.

          Рішення суду в частині стягнення заробітної плати  ОСОБА_1 за один місяць підлягає обов»язковому негайному виконанню.

          Стягнути з розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дон»на користь держави  судовий збір –326, 39 грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у сумі 120 грн.

Апеляційна скарга може бути подана до  Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом  десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь  у  справі,  але не були присутні в судовому  засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

          Суддя