КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-516/11

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

       ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

23 червня  2011 року                                                                                                                 м. Макіївка

                       Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у  складі

головуючої судді            Смєлік С.Г.              

при  секретарі                 Черкашиній О.Є.                 

                                                                                       за участю: позивача        ОСОБА_1                                                                   

                                                                            відповідачів                   ОСОБА_1,  ОСОБА_2, ОСОБА_3                                                                                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду у місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Третя особа- Макіївська міська рада

                                                                        В С Т А Н О В И В:

          У березні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до  Кіровського районного суду із позовом до ОСОБА_4,  третя особа - комунальне підприємство «ЖЕК № 14»про визнання особи такою, що втратила право користування  житловою площею, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач  багато  років  не проживає у квартирі,  наймачем якої він є на даний час,  але відомості про його реєстрацію  є перешкодою приватизації цієї квартири на його ім»я.

          В судовому засіданні позивач  уточнив   позовні  вимоги, пред»явивши їх не тільки до ОСОБА_1, але й до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснивши,  що  відповідачі є його  батьком, матір»ю та  сестрою, які всі були  зареєстровані у квартирі  АДРЕСА_1.

          У 90-х роках  батько -  ОСОБА_1 та вся сім»я виїздили з м.Макіївка тимчасово  у зв»язку із роботою у районі Півночі. Оскільки умови трудового договору, укладеного батьками,  передбачали тривалий час -  більше шести місяців,  то це передбачало  відсутність всієї сім»ї, понад   цього часу у місці постійного проживання,  а саме у АДРЕСА_1, яка була місцем проживання всієї сім»ї.  Для збереження житла батько  двічі бронював квартиру, про що є відомості у  особовому рахунку на квартиру. Відомості про бронювання квартири для всієї сім»ї,  стало  перешкодою для приватизації квартири:  у відділі  обліку, розподілу  і приватизації житла Макіївської  міської  ради  йому було відмовлено у приватизації через невизначеність місця проживання осіб  та  їх права на проживання у цій квартирі. Оскільки відповідачі давно не проживають у квартирі, мають  своє приватне житло, просив визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право на житло у квартирі АДРЕСА_1.

          В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,  позов заявлений ОСОБА_4, визнали.

          ОСОБА_1 пояснив,  що позивач є його сином, а інші відповідачі –дружина та дочка. У свій час він отримав ордер на квартиру АДРЕСА_1 на всю родину: дружину та двоє  їх дітей. У 90-х роках він уклав договір на роботу в районі Півночі- Коасноярському краї  терміном на 3 роки. Разом із ним поїхали його дружина та діти. З метою збереження за сім»єю подальшого права користування цією житловою площею, він бронював цю квартиру,  але не пам»ятає до якого року. Згодом трудовий договір закінчився, сім»я повернулася  проживати у м. Макіївка,  а він залишився  і на даний час є громадянином ОСОБА_5, проживає у м.Біла Калитва Ростовської області, де має своє приватне  житло. Через тривалу відсутність і відсутність  намірів проживати у м. Макіївка,  ніяких прав він на АДРЕСА_1 не має, тому вважає позовні вимоги ОСОБА_4  законними і визнає їх.

          Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3  позов визнали, пояснивши,  що вже декілька років у АДРЕСА_1,  де проживає їх син та брат, вони не проживають,  оскільки виїхали  з неї через наявність у них іншого житла. Не заперечували проти задоволення позову ОСОБА_4          

Третя особа -  Макіївська міська рада, будучи повідомленою про місце і час розгляду справи,  не використала свого права участі в судовому засіданні, відзиву на позовні вимоги  ОСОБА_4 не направила.

          Заслухавши  пояснення позивача, відповідачів, дослідивши  матеріали справи  та перевіривши надані докази,  суд в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ), встановив наступне.

          Згідно наказу управління по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської міської ради  № 696 від 7 вересня 2010 року  ОСОБА_4 було відмовлено у приватизації квартири АДРЕСА_1 через те,  що члену сім»ї  заявника –ОСОБА_1 було видано охоронне свідоцтво на двокімнатну квартиру як особі,  яка виїхала за умовами трудового договору з місця постійного проживання та  оскільки  ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,  передбачено, що передача займаних квартир ( будинків ) здійснюється у сумісну або часткову власність членів сім»ї, які постійно мешкають  в даній квартирі ( будинку ), в тому числі тимчасово відсутніх,за якими зберігається право на житло,  а також згідно ст.71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім членом сім»ї у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи.

          З охоронного свідоцтва ( бронь ) № 103  від 09 серпня 1994 року, виданого відділом    з обліку і розподілу житлової площі виконкому Макіївської міської ради вбачається,  що ОСОБА_1 на три роки : з 18 жовтня 1994 року по 17 жовтня 1997 року  у зв’язку із трудовим договором заброньовано відповідно до ст.73 Житлового кодексу України  квартиру АДРЕСА_1.

          Згідно охоронного свідоцтва ( броні ) № 32 від 19 жовтня 2000 року,  виданого відділом    з обліку і розподілу житлової площі виконкому Макіївської міської ради, ОСОБА_1 строком на три роки: з 19 жовтня 2000 року по 19 жовтня 2003 рок, заброньовано АДРЕСА_1

          Подальші відомості про  бронь цієї квартири відсутні.

          Як зазначено у ст.76 ЖК України якщо наймач та члени його сім»ї не повернулись у заброньоване жиле приміщення протягом шести місяців після закінчення дії броні. Договір найму житлового приміщення за позовом наймодавця може бути розірваний в судовому порядку.

          Наймодавець в установленому порядку до суду з підстав,  зазначених статтею 76 до суду із позовом до ОСОБА_1 та членів  його сім»ї не звертався.

          З огляду на встановлені обставини,  ОСОБА_1  у 2002 році , ще до закінчення терміну дії броні на АДРЕСА_1,   вибув на постійне місце проживання до іншого населеного пункту, тому договір найму на попереднє житлове приміщення вважається розірваним з дня вибуття.

          Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_6 теж втратили право на житло у квартирі АДРЕСА_1, оскільки  вибули на постійне місце проживання до в інше жиле приміщення, власниками якого вважаються. З цих підстав відповідачі втратили право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.

          З довідки Комунального підприємства  «ЖЕК № 14»від 24 березня 2011 року  вбачається, що особи: ОСОБА_1,ОСОБА_7, ОСОБА_8 вибули з АДРЕСА_1 на постійне місце проживання.

          З паспорту  громадянина ОСОБА_5  ОСОБА_1 вбачається, що паспорт  йому видано  11 березня 2002  року Хатангським   Таймирського Автономного округу. Станом на 23 червня 2011 року ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_3, яка йому належить на підставі договору купівлі-продажу  від 24 серпня 2002 року.   

          20 серпня 1998 року  ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу придбано квартиру АДРЕСА_4.

Як пояснила ОСОБА_2, місцем її постійного проживання є квартира АДРЕСА_5.

          ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) пояснила, що з 1989 року у АДРЕСА_1 не проживає. Їй на праві власності належить частина квартири АДРЕСА_2, де вона постійно проживає.

          Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень статті 60 ЦПК України  докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачі : ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,  будучи наймачем та членами сім»ї наймача квартири АДРЕСА_1, у зв»язку із їх вибуттям  до іншого населеного пункту та в інші житлові приміщення,  втратили з цих підстав право користування житловим приміщенням у квартирі наймача ОСОБА_4

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, Цивільного процесуального кодексу України, статтями  71,76, 107 Житлового кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_4 задовольнити.

          Визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими,  що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1  у зв»язку із вибуттям  на постійне проживання в інше жиле приміщення.

          Зобов»язати Макіївську міську раду через відповідні органи  виключити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  з особового рахунку  як наймачів квартири АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти  днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя