Кіровський районний суд м. Макіївки

Донецької області

Справа № 2-111/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К  Р А Ї Н И

   24 травня 2011 р.                                                                                                                м. Макіївка

                                     Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі

                                        головуючої судді                    Смєлік С.Г.

                                        при секретарі                              Демченко О.Є.

                                        за участю:

                                        позивача                                    ОСОБА_1

                                        представника позивача            ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Макіївці цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до Макіївської міської ради,  треті особи –третя  Макіївська державна нотаріальна контора, відділ реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини, проживання однією сім"єю, визнання права власності на спадкове майно, суд

В С Т А Н О В И В:

          У   вересні  2010 р. ОСОБА_1 звернувся  до суду із позовом до Макіївської територіальної громади, третя особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для подання спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що наявність помилки у написанні його прізвища та відсутність документів про фактичне прийняття спадщини його матір"ю - ОСОБА_4 після смерті  спадкодавця ОСОБА_5,  є перешкодою у прийнятті спадщини, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.Просив суд про встановлення факту родинних відносин, надання додаткового строку для прийняття спадщини.

          В судовому засіданні ОСОБА_1підтримав уточнені позовні вимоги і в обгрунтування яких, посилаючись на обставини,  зазначені в уточненій позовній заяві  пояснивши, що з народження  носив призвіще " ОСОБА_1", але через помилку,  яка була допущена під час видачі його першого паспорту, його прізвище було змінено на " ОСОБА_1" і відтоді  у  всіх  його документах : свідоцтві про одруження, народження його дітей та інше, пишеться як " "ОСОБА_1". Наявність  невідповідності  у написанні його прізвища із прізвищем його матері, дядька та бабці, стало причиною звернення до суду із позовом про встановлення факту родинних відносин, оскільки за життя його бабця  ОСОБА_5 - яка є спадкодавцем квартири, до реєстрації шлюбу  мала прізвище "ОСОБА_5", його мати  ОСОБА_6 теж носила прізвище" ОСОБА_6.Його дядько – ОСОБА_8 при народженні зазначений як «ОСОБА_7, але  свідоцтво про смерть видано на ім.»я «ОСОБА_7».  Крім того,  просив про встановлення факту прийняття  спадщини його матір’ю - ОСОБА_4  у вигляді квартири після смерті спадкодавця ОСОБА_5 та  її брата, ОСОБА_8, який помер у тому ж році,  після смерті його матері.- ОСОБА_5  Його мати- ОСОБА_9 ще за життя  її матері і його бабці -  ОСОБА_5 вселилася у квартиру і жила разом із спадкодавцем. Після смерті ОСОБА_5 його мати залишилася проживати в одній квартирі разом із братом, ОСОБА_8, який після смерті його матері ОСОБА_5 фактично прийняв спадщину,оскільки був зареєстрований та проживав у цій квартирі. Після смерті брата його мати ОСОБА_4 фактично прийнявши спадщину, не встигла через хворобу та смерть офіційно прийняти спадщину -  отримати  офіційні документи. Оскільки за життя  його матері, він проживав разом із нею у спадковій квартирі, просив визнати  факт сумісного проживання та  визнати за ним право власності на квартиру у порядку спадкування.

          Відповідач –Макіївська міська рада не використала наданого законом права участі в судовому засіданні,  не направила свого представника в судове засідання. У  відзиві на позовну  заяву № 36/7.1-2320 від 11 листопада 2010 року, Макіївська міська рада не заперечувала проти визнання факту родинних  відносин ОСОБА_1 із спадкодавцями  та факту прийняття спадщини, але, посилаючись на норми  статей 1268,1269 ЦК України, заперечувала проти визнання права власності на квартиру  у порядку спадкування, вважаючи, що позивач має звернутися  до нотаріальної контори із заявою про прийняття  спадщини, як на то  встановлено норами  чинного цивільного законодавства.

          Треті особи- Третя  Макіївська державна нотаріальна контора  та відділ реєстрації актів цивільного стану  Макіївського міського управління юстиції, посилаючись на розсуд суду, просили розглянути справу  у відсутність їх представників,  на підставі  наявних   у справі  документів.

          Вислухавши пояснення  позивача та його представника,  допитавши в судовому засіданні свідків,  перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), суд встановив наступне:

          Згідно копії актового запису про народження № 1082 від 3 жовтня 1951 року, складеного відділом Рагс Макіївського міського управління юстиції  ОСОБА_9 ( російською ) народилася  ІНФОРМАЦІЯ_4 року; матір"ю ОСОБА_9 зазначена ОСОБА_10  ІНФОРМАЦІЯ_1, яка  на час народження дитини працювала прибиральницею у Макіївському металургійному технікумі.

          З актового запису № 1149 про  шлюб вбачається, що 1 квітня 1981 року  ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженка с. Шумовка, Медвенського району Курської області  зареєструвала шлюб із ОСОБА_12. Після реєстрації шлюбу  дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_5".  Відомості про  реєстрацію ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1,  внесені до   особового рахунку на квартиру, заяви ( форма № 1 ) на видачу паспорту, копія якої була надана  відділом реєстрації та імміграції фізичних осіб Кіровського РО Макіївського ГУМВС України  Донецькій області. У копії форми № 1 внесені відомості про батьків ОСОБА_5,  а саме: ОСОБА_13 та ОСОБА_14. Крім того, з копії  поквартирної карточки, долученої до копії форми № 1 вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 станом на 1998 рік був зареєстрований ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, який зазначений як  син ОСОБА_5

          З актового запису про народження  ОСОБА_4 № 1182 від 3 жовтня 1951 року, наданого  відділом  РАГС Макіївського міського управління юстиції у   графі –відомості про батьків матір»ю зазначена ОСОБА_10 .У свідоцтві  про народження ОСОБА_8  ( актовий запис № 1417 від 13 жовтня 1954 року ) матір»ю вказана ОСОБА_10.

          З аналізу вищевказаних документів вбачається,  що при написанні  прізвища зазначених осіб постійно припускалися помилки, які своєчасно, за їх життя,   не виправлялися.

          Як убачається із актового запису №1357 від 17 грудня 1974 року про народження–ОСОБА_1. матір’ю записана ОСОБА_9  ІНФОРМАЦІЯ_4.

          Через сімейні обставини, як пояснив в суді ОСОБА_1,  він  з 1986 року навчався у Марьїнській школі-інтернаті до  1990 року, а потім продовжив навчання до 1994 року   у  Донецькому гірничому училищі. При отримання першого паспорту була допущена помилка у написанні його паспорту,  але помилку ніхто не став виправляти, тому його прізвище з тих пір пишеться як  «ОСОБА_1».

          Пояснення позивача з цього приводу підтверджено довідками  01/115 від 8 червня 2010 року Марьїнської  загальноосвітньої школи- інтернату 1-111 ступенів для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківських прав та довідки № 05-360 Донецького вищого професійного гірничого училища від 17 вересня 1990 року.

          Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 пояснили, що вони проживають у  АДРЕСА_1 і  сусідкою, яка проживала у АДРЕСА_1 була ОСОБА_5, яку чомусь  всі звали то " баба ОСОБА_10", то  " Василівна". Їм не відомо, чому  ім "я по батькові  їх сусідки не відповідало даним у її документах. Але  їм відомо, що  вона працювала у металургійному технікумі прибиральницею та  на  металургійному  заводі ім. Кірова. Крім того, вони знали її дітей: сина ОСОБА_8, який  помер після смерті його матері та дочку  ОСОБА_4, яка проживала разом із матір"ю та братом ОСОБА_8. Син ОСОБА_4 -  ОСОБА_1 проживає у  АДРЕСА_1  з 2004 року   дотепер.

          Суд аналізуючи  документи, що були надані позивачем та витребувані  судом під час розгляду справи, вислухавши  пояснення свідків,  які були  згідно чинного законодавства приведені до присяги та попереджені  про  кримінальну відповідальність, приходить до висновку,  що ОСОБА_5  є матір"ю  ОСОБА_4 та ОСОБА_8, а  ОСОБА_1 є сином  ОСОБА_4 і онуком ОСОБА_5.

          Власником квартири АДРЕСА_1 у м. Макіївка на підставі свідоцтва про право власності, виданого Комісією з приватизації житлового фонду орендного підприємства Макіївський металургійний  комбінат ім.. Кірова   від 8 лютого 1994 року  є ОСОБА_5.

          За даними технічного паспорту, складеному КП " Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки"  18 січня 2011 року, квартира знаходиться  на 1  поверсі двоповерхового будинку, складається з двох  житлових кімнат.

          ІНФОРМАЦІЯ_5 року  ОСОБА_23  померла.

          Після її смерті відкрилася спадщина  у  вигляді квартири АДРЕСА_1 у м. Макіївка. На цей час у цій квартирі фактично проживала ОСОБА_4  –дочка спадкодавця та  син спадкодавця –ОСОБА_8, які є спадкоємцями  першої черги  цієї квартири у рівних частках.

          Таким чином, кожний з них   після смерті їх  матері –ОСОБА_24 фактично прийняв по Ѕ частині  спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1,але офіційно в нотаріальну контору ніхто з них не звертався.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснила, що ОСОБА_4 за життя  була її подругою,  яка проживала із матір"ю та братом   у квартирі АДРЕСА_1. Коли померла її матір,  то  через відсутність прописки у ОСОБА_4,   вона  погодилася  отримати допомогу  у Пенсійному фонді на поховання  її  матері. Вона  особисто  допомагала  ОСОБА_4 поховати її матір.

          З матеріалів архівної справи № 7 управління  Пенсійного фонду України  у Кіровському районі м. Макіївки  вбачається., що ОСОБА_25 30 березня 2001 року  звернулася із заявою до начальника  ПФУ про виплату їй  матеріальної допомоги  у зв"язку із смертю ОСОБА_5          

          Правовідносини,  що виникли,  суд вважає за необхідне розглянути на підставі законодавства, що діяло на момент їх виникнення,  відповідно до положень п.4 Заключних і Перехідних положень ЦК України 2004 р.  Відповідно ст. 529,  ч.1 ст.549 ЦК України 1963 р. при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти (у тому числі всиновлені), чоловік і батьки (усиновителі) померлого. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

На підставі п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24 червня 1983 "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" (з відповідними змінами й доповненнями), передбачений ст. 549 ГК України шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою зацікавленої особи або доведеності поважності причини його пропуску. Якщо у встановлений строк позивач вступив у керування  або володіння спадковим майном або його частиною, суд по цих підставах вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.           

          Таким чином, у суду є правові підстави вважати,  що ОСОБА_4 та  її брат ОСОБА_8   за життя фактично були власниками по Ѕ частині спадкової квартири.

          Як убачається зі свідоцтва про смерть НОМЕР_1  ОСОБА_8  помер ІНФОРМАЦІЯ_2  року.

          Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді  Ѕ частини квартири АДРЕСА_1.

          Оскільки ОСОБА_8  за життя не мав сім»ї  –дітей і дружини, тобто спадкоємців першої черги, то його спадщину  у вигляді Ѕ частини квартири  фактично прийняла його сестра –спадкоємець другої черги ( ст. 530 ЦК 1963 р. )  –ОСОБА_4, яка на день смерті брата проживала у цій квартирі.

          Виходячи з вищевикладеного, спадкоємець ОСОБА_4 –дочка померлої ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері –ОСОБА_5 у вигляді  Ѕ частини квартири, оскільки на день її смерті –ІНФОРМАЦІЯ_5 року фактично  проживала  в ній, поховала матір, продовжувала в ній проживати  та користуватися спадковим майном до своєї смерті у 2006 році. Крім того,  вона прийняла спадщину у вигляді Ѕ частини квартири після смерті свого брата- ОСОБА_8 ,  який помер   - ІНФОРМАЦІЯ_2 року,оскільки через відсутність іншого житла, постійно проживала у спадковій квартирі.

          З архівної  цивільної справи № 2-44/07 Кіровського районного суду вбачається,  що 18 вересня 2006 року ОСОБА_4  звернулася до суду із заявою   про  визнання  факту прийняття спадщини у вигляді квартири,  що залишилася після смерті  її матері ОСОБА_23, мотивуючи свої вимоги тим, що проживала разом із матір"ю ОСОБА_5 на день її смерті.

          За даними  Третьої державної Макіївської  нотаріальної контори станом  на 2006 рік спадкова справа після смерті ОСОБА_5 відкрита не  була.

          Позовна заява ОСОБА_4  з вимогами встановити факт прийняття спадщини  фактично розглянута не була через смерть  позивачки, яка померла   ІНФОРМАЦІЯ_7 року. Постановою Кіровського районного суду  від 10 серпня 2007 року  справу було закрито на підставі ч.1 ст.205 ЦПК України.

          Виходячи із аналізу доказів, наданих позивачем щодо факту сумісного проживання його матері, ОСОБА_4 із ОСОБА_5, позиції  відповідача, який погодився із вимогами  позивача в цій частині, суд приходить до висновку про наявність  доказів щодо факту сумісного проживання та факту  прийняття спадщини ОСОБА_4 як після смерті матері –ОСОБА_5, так і після смерті брата - ОСОБА_8 і , відповідно, вважати ОСОБА_4  фактичним власником квартири у порядку спадкування: Ѕ частини квартири після смерті матері, ОСОБА_5 та Ѕ частини квартири після смерті  брата -  ОСОБА_8.

          У 2004 році набрав чинності новий  Цивільний Кодекс України, у Перехідних положенням якого зазначено, що правовідносини, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України  положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов"язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Позивач ОСОБА_1 просив про встановлення факту сумісного проживання  із його матір"ю ОСОБА_4,  обгрунтовуючи свої вимоги низкою доказів, а саме : наявності переписки із його дітьми за 2005, 2006 роки, з якої вбачається, що адреса позивача зазначається : АДРЕСА_1. У цей період ОСОБА_1   декілька разів направлялися  грошові перекази з  поштового відділення № 5,  що  обслуговує  частину адміністративної території  Кіровського району,  до якої входить місце його фактичного проживання.

          З  квитанцій про сплату комунальних платежів, наданих  ОСОБА_1 вбачається, що ним постійно з 2006 року проводяться  комунальні платежі за користування  житловою площею  у АДРЕСА_1 будинку АДРЕСА_1.

          З довідки медичної установи,  а  саме Макіївського наркологічного диспансеру вбачається. що ОСОБА_1 з 2005 року перебував на  обліку; адреса пацієнта зазначена АДРЕСА_1

          Перевіривши та проаналізувавши  надані  позивачем  докази,  суд вважає, що позивач проживав разом із ОСОБА_4, яка  померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року і є спадкодавцем спадщини, а саме квартири АДРЕСА_1.

          З положень частини 3 ст.1268 ЦК України вбачається,  що  спадкоємець,  який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким,  що  прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив  про відмову про неї.Але доки спадкоємець не отримав свідоцтво про право на спадщину, він не отримував права розпорядження майном.

          Позивачем,  який посилався на норми статті 392 ЦК України,  були заявлені вимоги про  визнання судом  за ним права  власності  у порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1.

          Нормами чинного   Цивільного  Кодексу України визнання права власності у порядку спадкування передбачено статтею 1297 ЦК України, а саме  виключно шляхом отримання  свідоцтва у нотаріальній конторі.

          З цих підстав  позовні вимоги  ОСОБА_1 про визнання за ним  судом права власності на квартиру у порядку спадкування, задоволенню е підлягають.

          Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені відповідно до  положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що  ОСОБА_1 проживаючи із спадкоємцем, ОСОБА_26 фактично вступив в управління спадковим майном, тобто набув підстав  для отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно.                     

                 На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 212, 213,214, 215, 256-259 Цивільного процесуального кодексу України, статтями  529,549,  Цивільного кодексу України 1963 р., частини 4 Прикінцевих та Перехідних положень, ст.1268, 1297  Цивільного Кодексу України, суд

                                                        В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1  визнати частково.

           Визнати факт родинних  відносин,  а саме визнати, що ОСОБА_5 є матір"ю ОСОБА_4  та ОСОБА_8.

ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_6 є сином ОСОБА_4 та онуком ОСОБА_5, якій на праві власності належала квартира АДРЕСА_1.

          Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 та ОСОБА_8   у вигляді по  Ѕ частині  квартири АДРЕСА_1 після смерті  ОСОБА_5.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4   у вигляді Ѕ частини  квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_8.

          Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_4 станом на ІНФОРМАЦІЯ_7 року, на день відкриття спадщини.

          В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного  суду  Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти  днів з дня проголошення рішення.

Особи,  які  брали  участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя