Дата документу 28.07.2011                                                                  Справа №  2-а-9918/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2011р. Ленінський райсуд м.Запоріжжя у складі:

головуючого – Мусієнко Н.М.

при секретарі – Явісенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 1 роти ДПС ВДАІ м.Запоріжжя Фоміченка Михайла Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в :

Позивач  звернувся до суду  з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу № 1 роти ДПС ВДАІ м.Запоріжжя Фоміченка Михайла Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову серії АР1 № 138934 від 18.04.2011р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 500,00грн., посилаючись на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення та порушення норм чинного законодавства України при її складанні

 У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив скасувати постанову АР1 № 138934 від 18.04.11р. та закрити адміністративну справу за відсутності в його діях адміністративного правопорушення, оскільки автомобіль чорного кольору, якому він не надав дороги, здійснив розворот, коли позивач знаходився вже на пр.Леніна.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки постанова винесена відповідно до діючого законодавства без будь-яких порушень, крім того, на підтвердження вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення надав суду диск, на якому зафіксовано, що позивач, рухаючись у напрямку стрілки увімкненій в додатковій секції, не надав переваги в русі транспортному засобу, чорного кольору, який розвертався на основний зелений сигнал світлофору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази в їх сукупності, суд  дійшов  такого висновку.

Згідно ст. 2 КАС України завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,  прав  та  інтересів  юридичних осіб  у  сфері  публічно-правових  відносин  від  порушень  з боку органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових  і  службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі  законодавства,  в  тому числі на виконання делегованих повноважень.  

Згідно ст. 287 КУАПП  постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено.  

Постанова  у справі про адміністративне правопорушення може  бути  оскаржена  до районного суду у порядку,  визначеному  КАСУ  з  особливостями  встановленими  КУпАП.

Згідно ст. 293  КУпАП при розгляді скарги на постанову суд перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та приймає рішення, яким  залишає постанову без змін, а  позов без задоволення; скасовує  постанову  і  надсилає її на новий розгляд, скасовує постанову і закриває справу, змінює захід стягнення.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні було переглянуто диск з фіксацією правопорушення, де було видно, що позивач рухаючись у напрямку стрілки увімкненій в додатковій секції, не надав переваги в русі транспортному засобу, чорного кольору, який розвертався на основний зелений сигнал світлофору.

Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення, судом здобуто не було, а ті обставини, з яких останній просить скасувати постанову, на думку суду є надуманими та наведені з метою уникнення адміністративної відповідальності.  

Таким чином,  враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як факт порушення позивачем п.п. 8.7.3 „е”, 16.9 ПДР України є доведеним, а надані суду пояснення та докази, свідчать про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та відсутність підстав для скасування постанови.

За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання правил регулювання дорожнього руху є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху і водії  транспортних засобів, які не дотримуються правил регулювання дорожнього руху та правил проїзду перехресть, створюють небезпеку та перешкоду для інших учасників дорожнього руху, та є передумовою для виникнення дорожньо-транспортних пригод, суд приходить до переконання, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, тобто не надання переваги в русі транспортним засобам, що рухаються з інших напрямків    

Аналізуючи у сукупності надані сторонами докази в обґрунтування позовних вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки відповідачем при її винесенні, виконано усі вимоги чинного законодавства та на підставі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, вирішено справу згідно із законом, що підлягає застосуванню до правовідносин між сторонами, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2,5,6,9,17,70,100,104 КАС України,  ст.ст. 287-289, 293  КУпАП, суд  -

У х в а л и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 1 роти ДПС ВДАІ м.Запоріжжя Фоміченка Михайла Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                          Мусієнко Н. М.