гіналом

                                                                             ПОСТАНОВА                                                    справа №2а-6039/11р.

                                                                             Іменем   України

02 серпня 2011 року        Суддя Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська Решетнік М.О. розглянувши у скороченому провадженні у м.Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська «Про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії», -

                                                                                ВСТАНОВИВ:

У червні 2011р. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, в якому зазначає, що перебуває на пенсії за віком, однак продовжує працювати, в зв’язку з чим має право на перерахунок пенсії з урахуванням додатково придбаного після її призначення страхового стажу, що відповідачем і було здійснено. Однак ними неправомірно при цьому було застосовано показники середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески і яка ураховується для обчислення пенсії за 2007р., тобто 1197,91грн., а не за 2009р., тобто 1650,43грн., що передує року перерахунку пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». На її вимогу здійснити перерахунок пенсії відповідно до вказаного Закону відповідач їй відмовив, а тому просила визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов’язати їх здійснити перерахунок і виплачувати їй пенсію у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 01 березня 2011 року.

У відповідності до положень ст.1832 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Розглянувши матеріали справи вважаю, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних причин.

Судом встановлено, що позивачці з 01.03.2011р. здійснено перерахунок пенсії, як особі, котра продовжує працювати.

Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», частина 4 якої передбачає, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007р. №107-6, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Звідси, відповідно до відновленої (діючої) норми абзацу 3 ч.4 ст.42 Закону 1058, перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону. Тобто, правила ч.1 ст.40 Закону 1058 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (доход).

Частина 1 ст.40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.

Таким чином середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону 1058, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, і ототожнення позивачем у позові визначення «середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії»є невірним, оскільки ці поняття є різними правовими категоріями, основу яких становлять різні економічні критерії.

Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно Законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими Законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 05 листопада 1991 року №1788-12 та Закон України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058, а тому, відповідно до ст.9 КАС України, приписи Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається у своєму позові позивачка, не можуть застосовуватись до даних спірних відносин.

З урахуванням викладеного правові підстави для перерахунку пенсії позивачці із застосуванням «показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки»відсутні, оскільки такий застосовується виключно для призначення пенсії, а не для її перерахунку, в зв’язку з чим перерахунок пенсії позивачці було здійснено відповідачем вірно, такі їх дії є законними, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.6,9,11,18,19,69,71,183-2 КАС України  суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська «Про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії»- відмовити.

Строк апеляційного оскарження постанови - 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя