Народицький районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-а-281/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11 травня 2011 року                                                                 смт. Народичі

Суддя  Народицького районного суду Житомирської області  Бруховського Є.  Б.  ,     розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»     , -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач  26.05.2009 року звернулась до суду з вказаним  позовом та просить  визнати дії відповідача протиправними й  стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації за період з 01.02.1997 року по 28.02.2009 року невиплачені кошти, що передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) в сумі 56824,70 грн. та ст.37 Закону  за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі – 1785,94 грн., мотивуючи тим, що вона отримувала зазначені кошти у відповідача не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір невиплачених коштів за ст.ст.37, 39 Закону становить вказану вище суму.

Сторони просять справу  розглядати без їх участі, представник відповідача проти задоволення позову заперечує.

Дослідивши  докази, суд вважає, що позов слід  задовольнити   частково з наступних підстав.

Позивач працює  та проживає в с.Новий Дорогинь Народицького району Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, трудової книжки, посвідчення потерпілої ЧАЕС, та довідками.

Відповідно до ст.ст.37, 39 Закону позивач має право на відповідні доплату та допомогу, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема, за ст.37 в сумі 2,1 грн., за ст.39 – 10,5 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом передбачені наступні виплати:

ст.37 - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати;

ст.39 - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.

Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 у супереч Закону встановлено конкретні розміри допомоги та доплати і, зокрема: для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ; для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис. крб. (10,5 грн. за гр. реф.).

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку його застосування(статті 62 та 67) та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Позивачем  ставиться питання про стягнення коштів  передбачениз  ст.37 Закону  за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року та  за ст.39 Закону за період з 01.02.1997 року по 28.02.2009 року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни до ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими виключено прив’язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08. Вказане рішення зворотної дії в часі не має, а тому вимоги позивача про стягнення коштів за 2008 рік підлягають стягненню з травня.

Позивач звернулась до суду 26.05.2009 року. Згідно ст.99 КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який,  якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів  у зв"язку з чим вимоги позивача в частині стягнення коштів, передбачених ст. ст. 37, 39    Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  підлягають задоволенню за  період з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року в  межах  строків  позовної  давності  і  обмежень  визначених  законодавством.     

Що стосується вимог в частині стягнення  компенсаційних  коштів, передбачених ст.39 вищевказаного закону, а саме доплати за роботу у зоні гарантованого добровільного відселення, за решту періоду то вказані вимоги  не підлягають задоволенню.  

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

з 1.04.2008 р. - 525 грн.,

з 1.10.2008 р. - 545 грн.,

з 1.12.2008 р. - 605 грн.,

Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Однак, ухвалення рішення  про стягнення сум заборгованості в твердій грошовій сумі, як про це заявлено в позові є не обґрунтованими, оскільки відповідні підтверджуючі розрахунки відсутні, тому суд частково задовольняє цей позов, шляхом покладення обов’язку  на   Управління праці і соціального захисту     нарахувати та виплатити позивачці вказані кошти  відповідно до розміру  визначеному ст. ст. 37, 39  ЗУ «Про статус…»,  в решті позову – відмовляє.   

На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що при нарахуванні коштів, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач діяв всупереч вимогам Закону, а тому, суд  визнає дії відповідача протиправними.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161,  162 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

    Позов задовольнити  частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у фіксованому розмірі, протиправними.

Зобов’язати   управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату   ОСОБА_1 доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  в розмірі двох мінімальних заробітних плат  та допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбаченої ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати, що розраховується  виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, за період з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року з урахуванням отриманих коштів за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації    подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.   

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Народицький районний суд до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

Суддя:Є. Б. Бруховський