В  И  Р  О  К                                       1-80/11

                                                    іменем  України   

02.08.2011  року      Піщанський районний суд Вінницької області

головуючого судді                     Фартух О.І.

при секретарі                               Яворській О.В.

з участю:

прокурора                                         Бідюк Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Піщанка, кримінальну справу про обвинувачення громадянина України:   

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця,  уродженця та мешканця АДРЕСА_1 одруженого,  працюючого, з вищою базовою освітою, раніше не судимого, військовозобов»яза-

ного, маючого на утриманні неповнолітню дитину,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 358 ч.3 КК України, -

   В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1, в липні 1995 року перебуваючи в м. Миколаїв придбав у невідомого йому громадянина документ про закінчення вищого учбового закладу (диплом про закінчення Миколаївського відділення   культурно-освітнього факультету Київського державного інституту культури  ім. 0. Корнійчука).

З 10 вересня 2000 року був прийнятий на посаду директор СБК с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області та у 2004 році,  за  сумісництвом,  був прийнятий на роботу в  Піщанську музичну  школу  на  посаду  викладача  духових  інструментів,  де  при оформленні на роботу надав неправдиві дані,  а саме,  що він закінчив Миколаївське  відділення   культурно-освітнього  факультету  Київського державного інституту культури їм. О. Корнійчука. В 2004 році на вимогу директора музичної школи надав ксерокопію підробленого диплома про вищу освіту. У лютому 2011 року, на вимогу сільського голови с. Миролюбівка, ОСОБА_3 надав ксерокопію підробленого диплома про вищу освіту –закінчення Миколаївського відділення   культурно-освітнього факультету Київського державного інституту культури  ім. 0. Корнійчука, щоб в подальшому займати дану посаду.

Свою Винність, підсудний ОСОБА_1, визнав у повному обсязі і суду пояснив, що у 1990 році вступив до вищого закладу освіти (Миколаївської філії культурно-освітнього факультету Київського державного інституту) і закінчив три курси денного навчання.

В 1993 році, по сімейним обставинам, був змушений покинути навчання та пішов працювати на плантації, в м. Миколаїв, збирати огородину та виноград, а у вільний від роботи час приходив до своїх викладачів, де продовжував навчання. У 1994 році, з 1-го січня, був прийнятий на роботу в Палац культури техніків і металургів, на посаду гітарист-акомпаніатор. В липні місяці 1995 року звільнився з роботи і проходячи по підземному переходу в м. Миколаїв зустрів, якогось незнайомого йому чоловіка, віком близько тридцяти років, з яким він завів розмову про музику і під час розмови розповів, що кілька днів тому його сокурсники отримали дипломи, а він довчитися не мав можливості. змоги. Під час розмови незнайомець запропонував за певну грошову винагороду  фальшивий диплом спеціаліста, і так як змоги офіційно продовжувати навчання у нього не було, потрібно було годувати свою сім' ю, він знав, що це протизаконно.

Через декілька днів зустрівся з  незнайомцем на тому ж місці, де вони домовлялися і незнайомець приніс чистий бланк диплома  спеціаліста  з  печаткою  «Київського  державного  інституту (Миколаївський філіал)»з підписами ректора, секретаря, голови комісії і члена комісії, після чого залишалося лише внести свої дані, що саме він власноруч і зробив.

Скільки саме заплатив  за диплом,  пригадати не може, так як на той час у грошовому обігу були купони.

У лютому місяці 1996 року був прийнятий на службу в ОВС на посаду дільничного інспектора міліції, в Центральний РВ УМВС України в Миколаївській області. При прийомі на роботу у відділ кадрів даного райвідділу він приніс ксерокопію диплому Тульчинського культурно-освітнього училища та ксерокопію диплому про закінчення 3-х курсів Миколаївського культурно-освітнього факультету Київського державного інституту та ще різні відповідні документи. Підроблений диплом спеціаліста він не надавав. Пропрацював у райвідділі до червня місяця 1999 року та звільнився за власним бажанням. Через деякий час із сім'єю повернувся на свою батьківщину в с. Миролюбівку Піщанського району, де 10 вересня 2000 року був прийнятий на посаду директора СБК с. Миролюбівка Піщанського району. У 2004 році, за сумісництвом, був прийнятий на роботу в Піщанську дитячу музичну школу, на посаду викладача духових інструментів.  В 2007 році, на вимогу директора вказаної школи, надав ксерокопію підробленого диплома про вищу освіту.

У лютому 2011 року, на вимогу сільського голови с. Миролюбівка Піщанського району ОСОБА_3. надав ксерокопію підробленого диплома про закінчення (Миколаївської філії культурно-освітнього факультету Київського державного інституту). Після чого і був викритий.

Оригінала підробленого диплома про здобуття вищої освіти на немає так як він його загубив ще у 1999 році в потязі.

Заяву про втрату даного документа не писав.

Від підробленого диплома у нього залишилася лише ксерокопія, якою він користувався.

Щиро кається у скоєному.

Разом із тим, його винність підтверджується: наказом № 26 від 31.08.2004 року про прийняття його на роботу до музичної школи та власноручною заявою (а.с. 8, 9); особовою карткою, автобіографією, копією диплома НОМЕР_1 (а.с. 10-13).  

Рахуючи винність підсудного доведеною, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.З ст.358 КК України —використання завідомо підробленого документа.

Обговоривши питання про вид та розмір покарання, а також його відповідність тяжкості вчиненого злочину та суспільній небезпечності особи підсудного, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від покарання згідно ст. 1 п. «в»ЗУ «Про амністію у 2011 році», як особу маючу на утриманні дитину, якій не виповнилось 18 років і не позбавлену батьківства відносно неї.

Підсудним вчинено злочин невеликої тяжкості, вперше, у скоєнні якого він щиро кається, надавав допомогу у встановленні істини в справі, характеризуються по місцю проживання позитивно, що суд відносить до обставин які пом»якшують покарання згідно зі ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

             На підставі наведеного, керуючись ст. 1 п. «в»ЗУ «Про амністію у 2011 році», ст. 323, 324 КПК України, суд –

                                                  ПРИСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ст.. 358 ч. 3 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –510 гривнів.

          На підставі ст. 1 п. «в»ЗУ «Про амністію у 2011 році», його ж, від покарання звільнити

          Міру запобіжного заходу, підписку про невиїзд –скасувати.

          Вирок може бути оскаржений апеляційному суду Вінницької області в 15-добовий термін з моменту проголошення через Піщанський районний суд Вінницької області.

                                                  СУДДЯ: