Справа № 2 - 1730 / 2007 рік
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
4 липня 2007 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі: головуючого - судді Чигриної Л.Г.
при секретарі Бондаренко В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацита цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрацит «Про стягнення недонарахованих та невиплачених щомісячних страхових виплат»,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрацит «Про стягнення недонарахованих та невиплачених щомісячних страхових виплат».
В обгрунтування вимог позивач послався на те, що за час роботи у ТОВ « Плутон» він ушкодив здоров'я, внаслідок професійного захворювання.
З 13.03.2006 року МСЄК йому було встановлено 25 % стійкої втрати професійної працездатності безстроково.
Щомісячні виплати частини втраченого заробітку йому провадить відповідач- відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ у м. Антрацит.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року ( зі змінами та доповненнями), Фонд ССНВ зобов'язаний проводити перерахування сум щомісячних страхових виплат станом на 1 березня кожного року, починаючи з 2002 року, у разі зростання у попередньому році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, яким є Державний комітет статистики України.
Позивач вважає, що відповідачем перерахування сум щомісячних страхових виплат проводилося невірно, а саме, не на підставі коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки, а на підставі зростання реальної середньої заробітної плати, які були застосовані Правлінням Фонду для винесення відповідних постанов:
· від 06.03.2006 р. № 3- з 1.03.2006 р. коефіцієнт 1,203;
· від 28.02.2007 р.,№ 9-з 1.03.2007 р. коефіцієнт 1,183
Постанови Правління Фонду СНВ, які зобов'язали відповідача проводити перерахування щомісячних страхових виплат з використанням коефіцієнтів зростання реальної середньої заробітної плати, не відповідають вимогам Закону.
Відповідно ч. 2 ст. 29 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року (зі змінами та доповненнями) поняття «середня заробітна
плата» відповідачем було змінено на поняття «реальна середня заробітна плата» з метою використання для перерахування коефіцієнтів зростання реальної середньої заробітної плати, які є меншими від коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати, що призвело до значного зменшення розрахункових сум.
В зв'язку з вказаними обставинами позивачу були недонараховані та невиплачені щомісячні страхові виплати за період з 1.03.2006 року по 1.03.2007 року на загальну суму 489 гр. 24 коп..
За даними Управління статистики у м. Антрацит зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки України в коефіцієнтах складає:
· за 2005 рік -1,367, який необхідно застосовувати для перерахування з 1.03.2006 року;
· за 2006 рік -1,292, який необхідно застосовувати для перерахування з 1.03.2007 року;
Позивач розрахував недораховану йому суму, яка склала саме 489 гр. 24 коп.:
З 17.02.2006 року позивачу згідно постанови Фонду ССНВ у м.Антрацит№ 5781/121 від 20.03.2006 року були призначені щомісячні страхові виплати в сумі 248 гр.61 коп. з розрахунку:
994 гр. 42 коп.(середньомісячний заробіток) х 25 % ( ступінь втрати працездатності) : 100 = = 248 гр.61 коп.
З 1.03.2006 року згідно постанови Правління Фонду ССНВ № 3 від 06.03.2006 року та постанови Фонду ССНВ у м.Антрацит № 5781.0-791 від 30.03 2006 року позивачу була призначена щомісячна страхова виплата в сумі 299 гр. 07 коп. з розрахунку: 994 гр. 42 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 203 (коефіцієнт зростання ) = 1196 гр.29 коп. (відкоригований середньомісячний заробіток) х 25 % ( ступінь втрати працездатності) : 100 = = 299гр. 07 коп..
Відповідач повинен був при перерахуванні застосовувати коефіцієнт зростання середньої заробітної плати, який за даними Держкомстату за 2005 рік становив 1,367, а не 1,203.
Позивач вважає, що розрахунок суми мав бути таким: 994 гр. 42 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 367 (коефіцієнт зростання ) = 1359 гр.37 коп. (відкоригований середньомісячний заробіток) х 25 % (ступінь втрати працездатності) : 100 = 339 гр.84 коп.
Різниця складає: 339 гр.84 коп. - 299 гр. 07 коп. = 40 гр. 77 коп. 40 гр. 77 коп. х 12 місяців = 489 гр. 24 коп.
Позивач вважає, що його щомісячні страхові виплати з 01.03.2007 року і до наступного перерахування повинні складати 439 гр.08 коп., починаючи з наступного розрахунку:
З 1.03.2007 року, згідно постанови Правління Фонду ССНВ № 9 від 28.02.2007 року та постанови Фонду ССНВ у м.Антрацит № 5781.0-736 від 30.03 2007 року позивачу була призначена щомісячна страхова виплата в сумі 353 гр. 80 коп. з розрахунку: 994 гр. 42 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 203 х 1, 183 (коефіцієнти зростання) = = 1415 гр.21 коп. (відкоригований середньомісячний заробіток) х 25 % ( ступінь втрати працездатності): 100 = 353 гр. 80 коп..
Відповідач повинен був при перерахуванні застосовувати коефіцієнт зростання середньої заробітної плати, який за даними Держкомстату за 2006 рік становив 1,292, а не 1,183. Розрахунок суми мав бути таким:
994 гр. 42 коп. (середньомісячний заробіток) х 1,367х 1,292 (коефіцієнти зростання ) = = 1756гр.31 коп.(відкоригований середньомісячний заробіток) х 40% (ступінь втрати працездатності) : 100 = 439 гр.08 коп.
Сума недонарахованих та невиплачених щомісячних страхових виплат позивача складає: 489 гр. 24 коп.
Вказану суму позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі, стягнути з відповідача на його користь суму недонарахованих щомісячних страхових виплат в розмірі 489 гр. 24 коп. за період з 01.03.2006 року до 01.03.2007 року, а також зобов'язати провадити йому щомісячні страхові виплати в розмірі 439 гр.08 коп., починаючи з 01.03.2007 року і до наступного перерахування.
Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у
м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області Совєтова О.В., діюча на підставі доручення, в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що Антрацитівське відділення виконавчої дирекції Фонду є лише робочим органом виконавчої дирекції Фонду і не наділена повноваженнями щодо вирішення проблемних питань, які належить вирішувати на централізованому рівні лише органами Фонду, які здійснюють безпосереднє управління ним. Проводячи перерахунок страхових виплат, Антрацитівське відділення виконавчої дирекції Фонду зобов'язано виконувати постанови Правління Фонду, а тому є не належним відповідачем.
Вважає, оскільки страхові виплати потерпілим не обкладаються прибутковим податком та іншими соціальними податками, Правління Фонду обгрунтовано застосувало коефіцієнт підвищення реальної заробітної платні, для розрахунку якого береться заробітна плата за вирахуванням податків і обов'язкових платежів.
Ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" лише визначає підставу, але не містить механізму проведення перерахунку страхових виплат.
Правління Фонду діяло в межах своєї компетенції визначаючи, що перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим слід проводити на коефіцієнт зростання реальної середньомісячної заробітної плати у галузях національної економіки.
Крім того, зазначив, що Законом України від 23.02.2007 року № 717 " Про внесення змін в Закон України " «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» статтю 17 п.7 доповнено абзацом про те, що рішення правління Фонду, які мають нормативний характер і стосуються прав та обов'язків страхувальників та застрахованих осіб, підлягають обов'язковій державній реєстрації, у порядку встановленому для реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади. Також в доповненнях зазначено, що Правління Фонду має право затверджувати Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
27.04.2007 року Правлінням Фонду було прийнято Постанову № 24 " Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат" який передбачає перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зростання у попередньому році середньої заробітної плати у галузях національної економіки. Коефіцієнти підвищення страхових виплат, згідно вказаного порядку: 2002 рік -1,193; 2003 рік - 1,182 ; 2004 рік - 1,152; 2005 рік - 1,238; 2006 рік - 1,203; 2007 рік - 1,183. Тому вважає вірним застосування при перерахуванні коефіцієнтів зростання середньомісячної реальної заробітної плати у галузях національної економіки.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, представника відповідача, суд вважає, що позов заявлено обгрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання, а тому він підлягає повному задоволенню.
Позивач ОСОБА_1 під час роботи на ТОВ « Плутон» ушкодив своє здоров'я внаслідок професійного захворювання.
З 13.03.2006 року МСЄК йому було встановлено 25 % стійкої втрати професійної працездатності безстроково.
Щомісячні виплати частини втраченого заробітку йому провадить відповідач- відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ у м. Антрацит.
Згідно ч. 4 ст. 18 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відділення Виконавчої дирекції Фонду СНВ у м. Антрацит має статус юридичної особи з самостійним кошторисом, гербовою печаткою та своїм найменуванням, а тому є належним відповідачем по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідач зобов'язаний проводити перерахування сум щомісячних страхових виплат станом на 1 березня кожного року, починаючи з 2002 року, у разі зростання у попередньому році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, яким є Державний комітет статистики України.
В період з 14.03.2002 року по 28.02.2007 року Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України щорічно в лютому-березні виносило постанови «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)», згідно яких з 1 березня поточного року проводилися перерахунки сум щомісячних виплат страховок потерпілим на коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати в галузях національної економіки.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року по справі за позовом «Громадської організації "Товариство інвалідів праці" ДХК "Павлоградвугілля" до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про визнання недійсними актів», визнані недійсними постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків:
- від 14.03.2002 року №15 "Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим
(членам їх сімей) з 1 березня 2002 року;
- від 04.03.2003 року № 3 "Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим
(членам їх сімей) з 1 березня 2003 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року залишена без змін.
Таким чином, вказані судові рішення свідчать про те, що судова практика по спірному питанню йде шляхом задоволення вимог потерпілих.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що така правозастосовча практика Правління Фонду в частині визначення терміну «реальна заробітна плата», закріпленого в ч2 ст.29 Закону"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", фактично суперечать принципу повного відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок пошкодження здоров'я, визначеного ст.21 цього Закону.
Національне законодавство у сфері регулювання трудових, пенсійних, цивільних, податкових та інших правовідносин не передбачає використовування показника реальної середньої заробітної плати.
Більш того, відповідно до ст. 47 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", розміри внесків страхувальників обчислюються для працедавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної платні, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі.
Таким чином, зростання середньої заробітної плати веде до збільшення страхових внесків, що, у свою чергу, дає можливість збільшити страхові виплати потерпілим. При цьому купівельна спроможність населення, тобто реальна заробітна плата, при визначенні тарифів страхових внесків до розрахунку не приймається.
За данними Державного комітету статистики України індекс реальної заробітної плати розраховується шляхом ділення індексу нарахованої номінальної заробітної плати (без урахування податків і обов'язкових платежів) на індекс споживчих цін.
Таким чином позивач ОСОБА_1, втратив частину страхових виплат при їх щорічному перерахунку, оскільки в застосований для перерахунку коефіцієнт закладено зниження купівельної спроможності номінальної суми внаслідок інфляції, і втрачає частину своїх доходів, як споживач товарів і послуг внаслідок їх подорожчання, тобто «платить» двічі, чим порушується принцип повного відшкодування заподіяної йому шкоди.
Суд критично відноситься до позиції відповідача в частині необхідності застосування при перерахунках розміру щомісячних страхових виплат коефіцієнтів зростання середньомісячної реальної заробітної плати, передбачених в "Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат", прийнятого постановою Правління Фонду № 24 від 27.04.2007 року.
Пункт 3.8.2 вказаного Порядку передбачає перерахування розміру щомісячної страхової виплати з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків, який склав у 2002 році -1,193; 2003 році - 1,182 ; 2004 році - 1,152; 2005 році - 1,238; 2006 році - 1,203 та у 2007 році-1,183.
Суд вважає, що вказаний порядок суперечить вимогам ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і не може прийматися до уваги у даному випадку.
Суд вважає, що Відділення виконавчої дирекції Фонду повинно було проводити позивачу ОСОБА_1перерахування щомісячних страхових виплат станом на 1 березня кожного року на підставі коефіцієнту зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними Державного комітету статистики України.
Приведений позивачем розрахунок недонарахованих щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2006 року до 01.03.2007 року, суд визнає вірним і погоджується з ним.:
Так, з 17.02.2006 року позивачу згідно постанови Фонду ССНВ у м. Антрацит № 5781/121 від 20.03.2006 року дійсно були призначені щомісячні страхові виплати в сумі 248 гр.61 коп. з розрахунку: 994 гр. 42 коп.(середньомісячний заробіток) х 25 % ( ступінь втрати працездатності) : 100 = 248 гр.61 коп.
З 1.03.2006 року згідно постанови Правління Фонду ССНВ № 3 від 06.03.2006 року та постанови Фонду ССНВ у м. Антрацит № 5781.0-791 від 30.03 2006 року позивачу була призначена щомісячна страхова виплата в сумі 299 гр. 07 коп. з розрахунку: 994 гр. 42 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 203 (коефіцієнт зростання ) = 1196 гр.29 коп. (відкоригований середньомісячний заробіток) х 25 % ( ступінь втрати працездатності) : 100 = = 299 гр. 07 коп..
Відповідач повинен був при перерахуванні застосовувати коефіцієнт зростання середньої заробітної плати, який за даними Держкомстату за 2005 рік становив 1,367, а не 1,203.
Позивач вірно вважає, що розрахунок суми мав бути таким: 994 гр. 42 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 367 (коефіцієнт зростання ) = 1359 гр.37 коп. (відкоригований середньомісячний заробіток) х 25% (ступінь втрати працездатності) : 100 = 339 гр.84 коп.
Різниця складає: 339 гр.84 коп. - 299 гр. 07 коп. = 40 гр. 77 коп. 40 гр. 77 коп. х 12 місяців = 489 гр. 24 коп.
Таким чином, невиплачена сума, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 1.03.2006 року по 1.03.2007 року становить 489 гр. 24 коп.
З 1.03.2007 року, згідно постанови Правління Фонду ССНВ № 9 від 28.02.2007 року та постанови Фонду ССНВ у м. Антрацит № 5781.0-736 від 30.03 2007 року позивачу була призначена щомісячна страхова виплата в сумі 353 гр. 80 коп. з розрахунку: 994 гр. 42 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 203 х 1, 183 (коефіцієнти зростання ) = = 1415 гр.21 коп. (відкоригований середньомісячний заробіток) х 25 % ( ступінь втрати працездатності) : 100 = 353 гр. 80 коп..
Відповідач повинен був при перерахуванні застосовувати коефіцієнт зростання середньої заробітної плати, який за даними Держкомстату за 2006 рік становив 1,292, а не 1,183.
Позивач вірно вважає, що розрахунок суми мав бути таким: 994 гр. 42 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 367 х 1,292 (коефіцієнти зростання ) = = 1756 гр.31 коп.(відкоригований середньомісячний заробіток) х 40 % (ступінь втрати працездатності) : 100 = 439 гр.08 коп.
Вказана сума щомісячних страхових виплат повинна виплачуватись позивачу, починаючи з 1.03.2007 року до наступного перерахунку.
Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, і витрати на інформаційно- технічне забезпечення.
За ч2 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог.
Суд не стягує з відповідача на користь держави судові витрати у вигляді судового збору, оскільки згідно ч.34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито» від 21.01.1993 року (із змінами та доповненнями) органи Фонду соціального страхування від
нещасливих випадків на виробництві та професійних захворювань України звільняються від сплати державного мита.
Що стосується витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи, то суд вважає на необхідне стягнути з відповідача 30 гр. на рахунок ТУ ДСА в Луганській області, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.05 року „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" справи позовного провадження з розгляду майнового спору оплачуються в розмірі 30 гр. Зазначеною постановою не передбачено ніяких пільг будь-якікатегорії фізичних або юридичних осіб.
На підставі викладеного,
керуючись ст.ст. 10,11,60,79,88,212-215,224-233 ЦПК України, ст.ст. 21, 29,47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105 - XІУ із змінами, суд
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
1. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваннь України у м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 489 гр. 24 коп. недонарахованих щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2006 року до 01.03.2007 року.
2. Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваннь Україниу м. Антрацит та
Антрацитівському районі Луганської області виплачувати ОСОБА_1щомісячні страхові виплати по 439 гр.08 коп., починаючи з 1.03.2007 року до наступного перерахування.
3. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Антрацит та Антрацитівському
районі Луганської області витрати на іформаційно-технічне забеспечення розгляду цивільної
справи в сумі ЗО гр., перерахувавши кошти на р/р 31218259700010, одержувач-УДК м.Луганськ,
код рахунку 22050000, Банк ГУ ДКУ в Луганській області, Код ОЛКПО 25992095, МФО804013 за
розгляд справи у Антрацитівському міськрайонному суді.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне
оскарження.