Справа № 2-а-276/07
ПОСТАНОВА
іменем України
26 червня 2007 року м. Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі:
судді Колупаєва В.В.
секретар Ямковій О.М. . Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку про визнання права на отримання збільшеного розміру грошового забезпечення ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з вказаним позовом у якому зазначив, що він має право на отримання збільшеного грошового забезпечення передбаченого Указом Президента України від 11.12.2001 року № 1207/2001 «Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів» , яку відповідач в добровільному порядку не нараховує та не виплачує йому.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив , що з 01.12.2001 року відповідач не встановлює та не виплачує йому відповідно до п.2 Указу Президента України від 11.12.2001 року № 1207/2001 «Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів», а саме посадовий окладу , збільшеного на 50 відсотків , щомісячну надбавку за особливі умови проходження державної служби, складність, , напруженість у роботі - у розмірі до 50 посадового окладу , щомісячну надбавку за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи - у розмірі до 80 відсотків посадового окладу , розмір премії збільшеної на 20 відсотків середнього розміру , що виплачується у відповідному державному органі (апараті цього органу), розміри матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та допомоги для оздоровлення - у розмірі двомісячної заробітної плати , надбавки за почесне звання «Заслужений юрист України» - у розмірі 30 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за ранг державного службовця. Просив визнати за ним право на отримання збільшеного грошового забезпечення , яке було передбачено вищевказаним Указом Президента України та просив визнати неправомірними дії відповідача , щодо відмови в нарахуванні та виплати вищевказаних надбавок , премій і виплат відповідно до зазначеного Указу Президента України , а також просив забов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити йому належне грошове забезпечення , що передбачене наведеним Указом Президента України з 28.05.2003 року по 30.03.2006 року.
Позивач також просив розглядати справу у його відсутності.
Представник відповідача подав до суду заяву в якій просив розглядати справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що позивач з 28.05.2003 року проходить військову службу у Збройних силах України в Житомирській зональному відділі військовій службі правопорядку на посаді старшого офіцера відділення дізнання та розшуку , а з 14.03.2005 року на посаді старшого офіцера - дізнавача відділення дізнання та розшуку. Вказані посади відповідно до військово-облікової спеціальності є юридичними.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України , затвердженого Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» встановлює, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України , пов'язаній із захистом вітчизни.
Зі змісту ст. 3 Закону України «Про збройні сили України» вбачається , що військова частина , в якій проходить службу позивач організаційно входить до складу Збройних Сил України та підпорядковується Міністрові Оборони України , як центральному органу виконавчої влади і військового управління.
Згідно п.2 Указу Президента України від 11.12.2001 року № 1207/2001 «Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів» керівники державних органів , виходячи з рівня кваліфікації , ступеня завантаженості та якості виконаної роботи можуть встановлювати починаючи з 01.12.2001 року працівникам юридичних служб , до службових обов'язків яких входить здійснення правової експертизи нормативно - правових актів і проектів таких актів , підготовка і редагування нормативно-правових актів та їх візування як юриста чи виконавця доплати, а саме до посадового окладу , збільшеного на 50 відсотків , щомісячну надбавку за особливі умови проходження державної служби, складність, за напруженість у роботі - у розмірі до 50 посадового окладу , щомісячну надбавку за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи - у розмірі до 80 відсотків посадового окладу , розмір премії збільшеної на 20 відсотків середнього розміру , що виплачується у відповідному державному органі (апараті цього органу) , матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань та допомоги для оздоровлення - у розмірі двомісячної заробітної плати , надбавку за почесне звання «Заслужений юрист України» - у розмірі 30 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за ранг державного службовця.
Суд вважає , що під терміном «працівники юридичних служб» , який зазначений у вищевказаному Указі Президента України , розуміються державні службовці , які працюють у юридичних службах державних органів , що стверджується змістом статей 33, 34 Закону України «Про державну службу».
Як вбачається із послужного списку , службової картки позивача , останній має звання «майор юстиції» та першу класну кваліфікацію і має ряд заохочень.
З урахуванням викладеного позивач має право на вищевказані доплати , які передбачені Указом Президента України від 11.12.2001 року № 1207/2001 «Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів» , крім надбавки за почесне звання «Заслужений юрист України» , оскільки таке звання у позивача відсутнє.
Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном . Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
\ Надбавки , доплати є майном в контексті тлумачення Європейським Судом з прав людини ст. 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини поняття майно , оскільки існує у вигляді вимог, стосовно яких позивач наводить доводи , що він має при наймі законні сподівання (яке грунтується на законодавчій нормі ) на набуття права володіння .Таке сподівання виникло у позивача в момент набуття права на доплату на підставі вищевказаного Указу Президента України.
В супереч ст. 14 Європейської конвенції з прав людини , яка гарантує рівність у здійсненні основних свобод , проголошених вказаними правовими актами , відповідач відмовив позивачу у встановленні йому доплати .Таким чином в діях відповідача наявна дискримінація відносно позивача при здійсненні останнім права на мирне володіння майном.
На підставі викладеного та керуючись Європейською конвенцією з прав людини, ст. ст. 10, 11, 70, 158, 160, 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1право на отримання збільшеного грошового забезпечення , надбавок , премій та підвищених допомог , що передбачено пунктом 2 Указу Президента України від 11.12.2001 року № 1207/2001 «Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів» з 28 травня 2003 року і до їх скасування .
Визнати неправомірними дії Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1збільшеного грошового забезпечення , надбавок , премій та підвищених допомог , як передбачено пунктом 2 Указу Президента України від 11.12.2001 року № 1207/2001 «Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів».
Забов'язати Житомирський зональний відділ військової служби правопорядку провести перерахунок грошового забезпечення і виплатити на користь ОСОБА_1за період з 28 травня 2003 року по 30 березня 2006 року належне йому грошове забезпечення з урахуванням : доплати до посадового окладу , збільшеного на 50 відсотків , щомісячної надбавки за особливі умови проходження державної служби, складності, за напруженість у роботі - у розмірі 50 відсотків посадового окладу , щомісячної надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи - у розмірі 80 відсотків посадового окладу, премії збільшеної на 20 відсотків середнього розміру , що виплачується у відповідному державному органі (апараті цього органу) , матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та допомоги для оздоровлення - у розмірі двомісячної заробітної плати, що передбачено пунктом 2 Указу Президента України від 11.12.2001 року № 1207/2001 «Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів».
Стягнути з Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку на користь держави 25, 50 грн. державного мита та 7, 50 грн. витрат за інформаційно технічне забезпечення суду.
Постанова може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її проголошення подачею заяви на апеляційне оскарження . Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Судця: В.В.Колупаєв