УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2007 року                                                                                                  м. Одеса

Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Одеської області у складі: Фадєснко А.Ф., Процик М.В.; Вадовської Л.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Одесі справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 02 червня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Запорізьке управління механізації» відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

27.10.2004 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що дочірне підприємство «Запорізьке управління механізації» ВАТ «Запоріжсантехмонтаж» до жовтня 2001 року здійснювало виплати сум у відшкодування шкоди, заподіяною смертю її батька ОСОБА_2, у 1996 році, на виробництві.

Посилаючись на те, що з листопада 2001 року відповідач припинив виплати, позивачка просила стягнути з нього на її користь заборгованість у сумі 10218 грн., а також зобов'язати відповідача виплачувати щомісячну допомогу на період навчання до досягнення 23 річного віку.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2005 року, залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 02 червня 2005 року, у позові відмовлено.

В обгрунтованість касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційної інстанції, з постановлениям нового рішення про задоволення її вимог.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні.

Судом першої інстанції встановлено, що на період припинення виплат у відшкодування шкоди, у листопаді 2001 року, тобто за дев'ять місяців до повноліття ОСОБА_1, 17.07.2002 p., переплата складала 4992,6 грн., через те, що відповідач не врахував інших осіб (батька і мати загиблого), які мали право на відшкодування шкоди.

Тому суд першої інстанції, виходячи із вимог ст. 456 ЦК України і Правил відшкодування шкоди власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим органом спричиненого працівнику ушкодження здоров'я, пов'язаних з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р. № 472, які діяли на період виникнення правовідносин сторін, правильно відмовив позивачці в цієї частині позову.

З таким висновком суду обгрунтовано погодився суд апеляційної інстанції.

 Справа № 33ц-708/07

Головуючий у першій інстанції Курбатова О.М.                                                       Категорія ЦП:

Доповідач Фадєєнко А.Ф.

2

Що стосується висновку суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відмову у стягненні щомісячних виплат до досягнення позивачкою 23 років, то суд згідно ст. 33 Закону України № 1105 - Х1У від 23.09.1999 р. «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які потягнули за собою втрату працездатності», на підставі якого з 01.04.2001 р. проводиться відшкодування шкоди потерпілим на виробництві, а також членам їх сімей, то висновок суду також є правильним, оскільки позивачка навчалась на заочної, а не денної формі навчання.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення ними норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Підстави для обов'язкового скасування рішення апеляційного суду, передбачені ст. 342 ЦПК України, відсутні.

Доводи, які наведені у касаційній скарзі висновки суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 342 ЦПК України, колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Касаційну ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 02 червня 2005 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.