УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючого Плавич Н.Д.,
Суддів: Кварталової А.М., Галушко Л.А.
Процик М.В., Ісаєвої Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні у відповідності до ст. 1 Закону України „Про внесення змін до закону України „Про судоустрій України щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року справу за позовом Відкритого акціонерного товариства " Дніпроенерго " до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі - продажу недійсним, третя особа - Універсальна біржа "Професіонал" за касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 грудня 2002 року та на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2005 року , -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2002 року позивач Відкрите акціонерне товариства " Дніпроенерго " звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі -продажу недійсним, посилаючись на те, що під час укладення договору підприємство позивача знаходилося у процесі приватизації, а тому відчуження основних засобів, повинно було здійснюватися за згодою Фонду Державного майна України, або його регіонального відділення, а також договір підписано особою, яка не мала на це повноважень, оскільки довіреність на підписання договору була складена з порушенням вимог ст.64 ЦК України( 1963р.) і на договорі відсутня печатка підприємства.
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 грудня 2002 р. - відмовлено в задоволенні позовних вимог.
20 лютого 2003 року ВАТ „Дніпроенерго" звернулося з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 грудня 2002 р.
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 21 березня 2003 року в задоволенні заяви ВАТ „Дніпроенерго" про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 грудня 2002 р. - відмовлено.
13 вересня 2004 р. на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 грудня 2002 р. надійшла апеляція першого заступника прокурора Запорізької області в прийнятті якої ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 22 вересня 2004 р. відмовлено.
12 жовтня 2004 р. на ухвалу від 22 вересня 2004 р. надійшла апеляція прокуратури Запорізької області, яка ухвалою судці Енергодарського міського суду Запорізької області від 13 жовтня 2004 р. залишена без розгляду, оскільки подана з пропуском 15-денного строку оскарження, без прохання про поновлення строку.
Головуючий у першій інстанції Ткаченко І.М. Справа № 33ц-760
Доповідач Кварталова А.М. Категорія ЦП-26
2
09 листопада 2004 р. на ухвалу від 13 жовтня 2004 p. надійшла апеляція першого заступника прокурора Запорізької області з проханням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
17 листопада 2004 р. ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали від 13 жовтня 2004 р. відмовлено.
02 грудня 2004 року надійшла апеляція першого заступника прокурора Запорізької області на ухвалу від 17 листопада 2004 року , яка ухвалою судді апеляційного суду Запорізької області повернута до місцевого суду в зв'язку з недоліками апеляції та невідповідності вимогам ст.293 ЦПК України.
24 січня 2005 року ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області надано строк до 05 лютого 2005 року для усунення недоліків апеляції.
7 лютого 2005 року надійшла апеляція першого заступника прокурора Запорізької області з виправленими недоліками.
8 лютого 2005 року ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області апеляція першого заступника прокурора Запорізької області на ухвалу від 17 листопада 2005 року визнана неподаною, оскільки недоліки апеляції не були усунуті.
22 лютого 2005 року надійшла апеляція першого заступника прокурора Запорізької області на ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області суду від 08 лютого 2005 року.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 березня 2005 року апеляція першого заступника прокурора Запорізької області задоволено частково. Ухвала Енергодарського міського суду Запорізької області суду від 08 лютого 2005 року скасована. Призначено до розгляду апеляція першого заступника прокурора Запорізької області на ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 17 листопада 2004 року.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2005 року , ухвала Енергодарського міського суду Запорізької області від 17 листопада 2004 р. про відмову в поновленні строку залишена без змін.
На вищевказану ухвалу заступник прокурора Запорізької області подав касаційне подання.
В касаційному поданні заступник прокурора Запорізької області просить рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 грудня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2005 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції , посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права.
Касаційне подання підлягає задоволенню частково з наступних підстав. 17 листопада 2004 р. ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 13 жовтня 2004 p., першому заступнику прокурора Запорізької області - відмовлено, в зв'язку з тим , що суду не надано відомості поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 13 жовтня 2004р.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2005 року , ухвала Енергодарського міського суду Запорізької області від 17 листопада 2004 р. про відмову в поновленні строку залишена без змін.
Право доступу до апеляційного суду, у тому числі, для оскарження ухвали суду від 13 жовтня 2004р. і рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 грудня 2002 р. є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд, з метою перевірки законності та обґрунтованості ухвали і рішення суду першої інстанції.
3
Колегія судців вважає , що законність і обґрунтованість рішення та ухвали суду першої інстанції повинні бути перевірені судом апеляційної інстанції, через те що позбавлення права на оскарження -є порушенням ст.6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, яка є частиною національного законодавства України.
В апеляції прокурор посилається на те, що відкрите акціонерне товариство „Дніпроенерго" створене шляхом корпоратизації, відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.93 № 210/ 93. Засновником товариства виступило Міністерство енергетики та електрифікації України, правонаступником є Міністерство палива та енергетики України, яке на теперішній час здійснює управління корпоративними правами держави. Майно, що увійшло до статутного фонду ВАТ "Дніпроенерго" є власністю товариства, а держава, як власник пакету акцій, здійснює контроль за діяльністю товариства шляхом участі представників держави в органах управління. Державна частка акцій у статутному фонді товариства складає 76,04%.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства
Статтею 36"1 вищезазначеного Закону передбачено право прокурора на звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів , дій чи рішень органів і посадових осіб, а також право на внесення апеляції прокурора на рішення суду.
Ст. 37 Закону України "Про прокуратуру" встановлює, що право на внесення апеляційного подання на рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику в межах їх компетенції, незалежно від участі в розгляді справи в суді першої інстанції.
Про ухвалення судом рішення прокурору стало відомо під час проведення перевірок законності відчуження майна, проведених на підприємстві ВАТ "Дніпроенерго", а тому термін на внесення апеляції прокурора пропущений з поважних причин. Крім того, несвоєчасне отримання копії ухвали від 13.10.2004 року та доданих до неї матеріалів також свідчать про наявність поважних причин пропуску строку прокурором на оскарження зазначеної ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні суду першої інстанції з 18.09.2002р. знаходиться справа за позовом Відкритого акціонерного товариства " Дніпроенерго " до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі - продажу недійсним. 06.12.2002р. суд першої інстанції постановив рішення про відмову в позові ВАТ " Дніпроенерго".
Починаючи з 20.02.2003р. учасники процесу, а також прокурор звертаються до суду про поновлення строку на апеляційне оскарження та скасування рішення суду.
Судом першої інстанції постановлено декілька ухвал про недопуск до апеляційного суду для оскарження рішення суду та перевірки його законності.
Суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції про недопуск до суду прокурора, як сторони яка захищає інтереси держави.
Однак ці ухвали підірвали саму суть права на апеляцію і тим самим поклали на апелянта непропорційний тягар, що порушило справедливий баланс, який мав підтримуватися між законним прагненням забезпечити дотримання формальної процедури подання скарги до апеляційного суду та правом доступу до суду (Рішення Палати Європейського Суду з прав людини у справі «Водяренска Акційова Сполечность, AS проти Чеської Республіки від 24.02.2004 p.).
Прокурор скаржився на те, що було порушено його право на доступ до суду, оскільки його скарги суд вважав неприйнятими, не розглядаючи їх по суті.
Посилаючись на ст. 6 ч. І Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Європейський Суд з Прав Людини зазначив, що, подаючи апеляцію з питань права,
4 заявник скористався засобом правового захисту, доступним йому згідно із законом, у зв'язку з чим тут не може бути упередженої думки.
Європейський Суд з Прав Людини звернув увагу на те, що суперечливі рішення національного суду стосовно питання доступу до суду, підірвали саму суть права на апеляцію, і тим самим поклали на заявника непропорційний тягар, що порушило справедливий баланс, який мав підтримуватися між Законним прагненням забезпечити дотримання формальної процедури подання скарги до суду та правом доступу до суду.
Таким чином, ухвала Енергодарського міського суду Запорізької області від 17 листопада 2004 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали від 13.10.2004 року ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2005 року незаконно була залишена без змін, оскільки вони перешкоджають перевірці законності рішення суду першої інстанції по суті. Ухвала апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2005 року підлягає скасуванню з підстав передбачених ст.342 ЦПК України. Справу належить повернути в суд апеляційної інстанції для вирішення питання про поновлення процесуального строку та прийняття апеляцій прокурора.
Доводи щодо скасування рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 грудня 2002 року задоволенню не підлягають, оскільки прокурор має право оскаржити у касаційному порядку рішення постановлені судом першої інстанції, які були предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст.333,335,336,342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області ,-
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задовольнити частково.
Ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 17 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2005 року -скасувати.
Справу повернути в суд апеляційної інстанції для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 13.10. 2004р.