Справа № 11 „а"-448 2007р. Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ковальчук Л.В. Доповідач: Нагорняк Є.П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого-судді: Олексієнка Ю.Г. суддів: Нагорняка Є.П., Сороки Л.А. за участю прокурора: Заброцької Л.О. захисника: ОСОБА_3 засуджених:ОСОБА_1,ОСОБА_2
розглянула 14 червня2007 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженогоОСОБА_1 та державного обвинувача на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 лютого 2007 року, яким
ОСОБА_1, 1976 року народження, громадянин України, мешканець м. Вінниці, несудимий, засуджений за ч. 2 ст. 189 КК України на 3 роки позбавлення волі;
ОСОБА_2, 1974
року народження, громадянин України,
мешканець м. Вінниці, несудимий, засуджений за ч. 2 ст. 189 КК України з застосуванням ст. 75 КК України на 3 роки позбавлення волі і звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном З роки та на нього покладені обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Також вирішене питання з речовими доказами - автомобілем «Ніссан Альмера» та пістолетом «Форт 12 РМ».
За вироком судуОСОБА_1 таОСОБА_2. визнано винними у тому, що 18 червня 2006 року вони за попередньою змовою між собою, умисно, діючи з корисливих спонукань, у вечірню пору, погрожуючи фізичною розправою, у м. Вінниці поблизу ресторану «Кельця», кафе «Едем» та магазину «Грош» вимагали у ОСОБА_4. 2000 доларів США і були затримані працівниками міліції на вул. Л. Толстого у м. Вінниці.
В апеляції адвокат ОСОБА_3. просить перекваліфікувати дії його підзахисногоОСОБА_1 на ст. 355 ч. 1 КК України, оскільки, на думку апелянта. ОСОБА_1діяв без попередньої змови з ОСОБА_2., намагаючись повернути борг ОСОБА_4. перед ним, в зв'язку з чим призначити покарання за вказаним законом у вигляді без реального позбавлення чи обмеження волі.
В апеляції державного обвинувача ставиться питання про скасування вироку суду в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильністю застосування кримінального закону, м'якістю призначеного засудженим покарання, а
тому просить постановити свій вирок, яким призначити засудженим більш суворе покарання в межах санкції ч. 2 ст. 189 КК України без застосування ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача, адвоката ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію, засудженихОСОБА_1 таОСОБА_2, які наполегливо просили апеляцію державного обвинувача залишити без задоволення і, крім того, ОСОБА_1просив задовольнити апеляцію його захисника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляцію захисника, залишивши без задоволення апеляцію державного обвинувача.
Висновок суду про винуватістьОСОБА_1 таОСОБА_2 у вчиненні ними саме того злочину, за який їх засуджено, базується на всебічно, повно і об'єктивно досліджених у судовому засіданні доказах, сукупності яких у вироку дана належна оцінка.
Зокрема, про доведеність вини засуджених свідчать показання потерпілого ОСОБА_4., свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6. іОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. та інших. Дані показання об'єктивно узгоджуються між собою, протоколами огляду місця події, заяви тощо.
Суд обгрунтовано не взяв до уваги показанняОСОБА_1 іОСОБА_2 в тій частині, що вони вимагали у потерпілого повернення боргу ОСОБА_1, оскільки дані твердження суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Отже, діїОСОБА_1 таОСОБА_2 за ст. 189 ч. 2 КК України кваліфіковані судом вірно і підстав для їх кваліфікації, про що ставиться питання в апеляції адвоката ОСОБА_3, за ст. 355 КК України немає.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд у повній мірі дотримався вимог ст. 65 КК України, а тому вважати таке покарання надто м'яким підстав немає.
Разом з тим, призначаючи покарання ОСОБА_1, суд зазначив, але фактично не врахував, що ОСОБА_1вперше притягнутий до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, шкоди його діями потерпілому не заподіяно, так як і не настало тяжких наслідків від злочину.
За таких обставин, на переконання колегії суддів, ОСОБА_1. слід призначити покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі і таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково, а апеляцію державного обвинувача залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1змінити.
Вважати ОСОБА_1засудженим за ст. 189 ч. 2 КК України до призначеного судом покарання, від відбування якого його на підставі ст. 75 КК України звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирок щодо ОСОБА_2та в решті залишити без зміни.