УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2007 року                                                                               м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого  Фадєєнко А.Ф.

суддів       Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.

при секретарі Пачевої Є.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 07 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення та визнання права користування жилою площею, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування жилою площею, та зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні суду першої інстанції є позови ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення з сином 2001 року народження у будинок АДРЕСА_1та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про визнання такими, що втратили право користуванні жилою площею у цьому будинку.

07.02.2007 р. суд першої інстанції задовольнив заяву ОСОБА_2 і у порядку забезпечення позову наклав арешт на будинок АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, оскільки законом не передбачено накладення арешту на будинок при розгляді позовів про вселення та визнання таким, що втратив право на жилу площу, між сторонами відсутній майновий спір на цей будинок.

Розглянувши матеріади справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст ухвали, яку оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Справа № 22ц-2784/07                                                                                Категорія ЦП:

Головуючий у першій інстанції: Трушина О.І. Доповідач: Фадєєнко А.Ф.

2

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виник спір немайнового характеру,  а  саме:  про  визнання права на користування житлом та вселення у буд. АДРЕСА_1 та про визнання позивачки такою, що втратила право на жилу площу.

В межах зазначених вимог суд повинен був розглянути заяву позивачки про забезпечення позову, врахувавши, що, згідно ст. 152 ч. 3 ЦПК України, вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачкою вимогами.

Однак, суд на це увагу не звернув, і, за відсутністю правових підстав, задовольнив її заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок у заявленому позивачкою позові про визнання права на користування жилою площею у цьому будинку та вселення.

У судовому засіданні надано постанову державного виконавця від 30.05.2007 року про накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 у зв'язку з виконанням рішення суду про стягнення аліментів.

З таких підстав ухвала суду підлягає скасуванню з постановлениям нової ухвали про відмову у забезпеченні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 2 п. 2, 312 ч. 1 п. 2, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 07 лютого 2007 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволені заяви про накладення арешту на жилий будинок АДРЕСА_1

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів оскарженню не підлягає.