РІШЕННЯ

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                  2-2139/11

10.08.2011

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді                              Кордюкової Ж.І.,

при секретарі                                        Слива Р.М.,

за участю позивача                              ОСОБА_1,

представника позивача                    ОСОБА_2,

відповідача                                        ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 29 квітня 2011 року він позичив відповідачу 230 000 (двісті тридцять тисяч) грн. строком до 05 травня 2011 року, що підтверджується розпискою ОСОБА_3 від 29.04.2011 року. У встановлений договором строк, ОСОБА_3 борг не повернув, тому позивач звернувся до суду з позовом в якому просить: Стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму боргу в розмірі 230 000 (двісті тридцять тисяч) грн., судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, підтвердив доводи викладені в обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити у повному  обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає що визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позов підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або  інший  документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В силу ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно розписки від 29.04.2011 року ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зайняв гроші у ОСОБА_1 у сумі 230 000 (двісті тридцять тисячі) грн., що станом на 29.04.2011 року складає 30 000 (тридцять тисяч) доларів США за курсом НБУ та зобов’язався повернути отримані грошові кошти в строк до 05.05.2011 року.

Таким чином, відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань, та вимог ст. 1049ЦК України не повернув позичальникові грошові кошти в сумі 230 000 (двісті тридцять тисяч) грн.

Враховуючи це, а також ту обставину, що позивач в судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі, суд вважає що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_3 на його користь суми боргу в розмірі 230 000 (двісті тридцять тисяч) грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно договору про надання правової допомоги від 02 червня 2011 року та квитанції до прибуткового касового ордеру від 02 червня 2011 року, приватний підприємець ОСОБА_2 надав правову допомогу ОСОБА_1 на суму 1500,00 грн.

Таким чином, підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) грн., у зв’язку з їх документальним підтвердженням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 212, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 230 000 (двісті тридцять тисяч) грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. та витрати та витрати на правову допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п’ятсот) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення в повному обсязі складено 11.08.2011 року.

Суддя                                                                                          Ж.І.Кордюкова