ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                       2-а-2846/11

30.05.2011

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Рукас М.С., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії та просить суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови їй в проведенні перерахунку пенсії з 01.10.2009 року з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік, - неправомірними, та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії на підставі ст.40, ст.42, ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік, починаючи з 01.10.2009 року, з урахуванням фактично сплаченої суми, та в подальшому здійснювати виплати пенсії у розмірі відповідному цьому розрахунку.

Оскільки з позовної заяви видно, що вимоги позивача стосуються пенсійних виплат, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України суд вважає за необхідне розглядати дану справу у скороченому провадженні.

Відповідач до суду надав заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі та зазначив, що відповідно до частини другої статті 5 Закону виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнані неконституційними зміни, внесені до статті 42 Закону, у зв'язку з чим з 22.05.2008 відновилася попередня редакція частини четвертої цієї норми, яка передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Частина перша статті 42 Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Положення щодо застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії міститься у частині другій статті 40 Закону, на яку стаття 42 Закону не посилається. Крім того, як зазначено вище, згаданий показник застосовується при призначенні пенсії, а не при її перерахунку. Аналіз норм Закону (статей 42 - 45) свідчить про те, що поняття «призначення» та «перерахунок» пенсії не є тотожними, оскільки умови і порядок реалізації права на них розмежовуються Законом. За таких умов відсутні правові підстави застосовувати для проведення перерахунку пенсії норму, не призначену для цього. Перерахунок пенсії позивача по стажу та заробітку з 01.10.2009р. проводився на підставі його власної заяви від 17.09.2009р. Ці обставини спростовують пояснення позивача стосовно того, що його не було повідомлено про здійснення перерахунку та про застосований розмір заробітної плати при здійсненні перерахунку. Таким чином, в даному випадку позивачу з позовом необхідно було звернутися до адміністративного суду в шестимісячний строк з моменту здійснення перерахунку, але позивач цього не зробив і звернувся до суду тільки 12.05.2011р.. Оскільки поважних причин пропуску строку звернення до суду у позивача немає, то пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Частина перша статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 року (надалі Закон 1058) передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року.

Частиною 2 статті 40 Закону 1058 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії» є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим.

Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону 1058, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону України 1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону 1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз абзацу 3 частини 3 статті 42 Закону 1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 року.

Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений статтею 69 Закону 1788, відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до статей 64-67 цього Закону.  У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області  та отримує пенсію за віком. 17.09.2009 року вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням стажу та заробітку, оскільки після призначення пенсії продовжує працювати. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області було проведено відповідний перерахунок пенсії з врахуванням відпрацьованого страхового стажу роботи після призначення пенсії, та з заробітку з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік. Розпорядження про перерахунок пенсії з заробітку позивач не оскаржив. Правові наслідки для позивача створює розпорядження, а не дії, внаслідок чого має місце неправильно визначений предмет спору. Розпорядження у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб’єктом владних повноважень.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача стосовно визнання дії управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови їй в проведенні перерахунку пенсії з 01.10.2009 року з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік, - неправомірними, та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії на підставі ст.40, ст.42, ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік, починаючи з 01.10.2009 року, з урахуванням фактично сплаченої суми, та в подальшому здійснювати виплати пенсії у розмірі відповідному цьому розрахунку - не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 12, 70, 71, 159-163, 185, 186 КАС України, ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, ст.. 69 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року, суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького адміністративного апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, з одночасним надсиланням її копії до Донецького адміністративного апеляційного суду. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ                                                                                 М.С. РУКАС