Справа № 2-7028/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

(заочне)

"07" червня 2011 р. Шевченківський районний суд м.Києва

в складі:   головуючого  -  судді      Пономаренко Н.В.

                 при секретарі                   Краснянській С.В.

з участю позивача                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ актів цивільного стану Подільського управління юстиції у м.Києві про визнання актового запису про розірвання шлюбу недійсним та про зобов»язати вчинити дії,  суд,-

в с т а н о в и в :

позивач  звернувся  до суду з позовною заявою, в якій просить визнати актовий запис №675 від 14.12.2004 року, зроблений в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 недійсним, а також, просить зобов»язати відділ РАЦС Подільського районного управління юстції анулювати  вищевказаний акт та анулювати відповідне свідоцтво про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 21.12.1991 року в Мінському ЗАГС м.Києва було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_3, мають дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3. Однак, з 1998 року сторони проживають окремо. коли у позивача виникла потреба у розірванні шлюбу, він дізнався від ОСОБА_3, що вона зверталась до Ватутінського районного суду м.Києва і 14.09.2000 році їх шлюб було розірвано у його відсутність, після набрання чинності рішення суду, вона отримала виписку із нього та тільки 14.12.2004 року ОСОБА_3 звернулась до РАЦС Полільського управління юстиції, надала вказану виписку про розірвання шлюбу і отримала свідоцтво про розірвання шлюбу. На звернення позивача до Деснянського районного суду м.Києва, йому було повідомлено, що в 2000 році цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за №2-1909 судом не розглядалася. Однак, в органах РАЦС на його усне звернення повідомили, що  дійсно в книзі реєстрації  актів про розірвання шлюбу 14.12.2004 року  зроблено запис № 675 на підставі рішення суду від 14.09.2000 року про розірвання шлюбу між сторонами.  Посилається на те, що наразі він позбавлений права на повторний шлюб, оскільки не иає можливості розірвати попередній.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з викладених в ньому підстав та просив його задовольнити.

          Відповідачка ОСОБА_3  в судове засідання 7.06.2011 року не з’явилась, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки не повідомила, заву про розгляд справи за її відсутності не направляла до суду.

Суд, з урахуванням думки позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи у відсутності відповідачів, вважає можливим розглядати справу у її відсутність на підставі ст.224 ЦПК України.   

Однак, в судовому засіданні 11.05.2011 року при обговоренні питання щодо направлення запитів до Деснянського районного суду м.Києва та РАЦС Подільського району м.Києва щодо наявності вказаного рішення про розірвання шлюбу між сторонами 14.09.2000р., повідомила, що дійсно подавала позов про розлучення і отримала у Ватутінському районному суді м.Києва і відповідне рішення суду про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_1 від 14.09.2000р. пред»явила 14.12.2004 року в РАЦС Подільського району та отримала відповідне свідоцтво про розірвання шлюбу із ОСОБА_1

           Третя особа  в судове засідання свого представника не направило, в своїх письмових поясненнях  просить слухати справу без представника відділу, покладаються на розсуд суду та одночасно звертає увагу на те, що рішення про розірвання шлюбу Ватутінського районного суду м.Києва від 14.09.2000 року повинно бути скасовано для подальшого винесення рішення про анулювання актового запису про розірвання шлюбу.

Суд, вислухавши пояснення позивача,  дослідивши  письмові докази по справі, становив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

         Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано 14.12.2004 року, про що зроблено актовий запис № 675 (а.с.8).

          Згідно копії виписки із рішення Ватутінського районного суду м.Києва від 14.09.2000р., копію якої було направлено на адресу суду третью особою в справі і яка була пред»явлена ОСОБА_3 до  відділу РАЦС Подільського районного управління юстиції м.Києва, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований 21.12.1991 року  актовий запис №2530 в РАЦС Мінського району м.Києва - розірвано (а.с.29).

          14.12.2004р.  ОСОБА_3  подала заяву до відділу РАЦС про розірвання шлюбу на підставі рішення суду (а.с.30).

          Згідно актового запису про розірвання шлюбу №675 від 14.12.2004р., підставою для розірваня шлюбу є рішення Ватутінського районного суду м. Києва від 14.09.2000 року (а.с.31).

          Однак, згідно відповіді, наданої позивачу Деснянським районним судом м.Києва від 31.03.2010 року повідомлено, що в 2000 році Ватутінським районним судом м.Києва цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за № 2-1909 судом не розглядалася (а.с.10).

Як вбачається з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.  

Нормами ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.  58-59 ЦПК України.

Позивач не надав суду жодного доказу щодо його звернення до відділу РАЦС Подільського районного управління юстиції м.Києва з приводу отримання свідоцтва про розірвання шлюбу або заяви про анулювання актового запису про розірвання шлюбу та не надав відповідної відмови відділу РАЦС.

Крім того, з огляду на відповідь Деснянського районного суду м.Києва про відсутність вказаної справи  про розлучення між сторонами, але при наявності належним чином завіреної виписки про розірвання шлюбу, позивач не надав суду ніяких доказів щодо його звернення до Деснянського районного суду м.Києва із заявою про відновлення провадження в порядку ст.ст. 402-406 ЦПК України, в разі, якщо воно було втрачене в суді.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в реалізації вказаного права позивач і на сьогодні не позбавлений.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, особа,  яка  бере участь у справі,  розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.     

          Право визначення підстав і предмета позову належить позивачеві (ст. 3, 10, 31 ЦПК України).   

Після з’ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами, суд надавав сторонам можливість визначитися щодо предмета спору, надати  додаткові пояснення та докази.   

         У відповідності принципу диспозитивності, суд за  власною ініціативою не має можливості  вийти за межі позовних вимог.

Своїми процесуальними правами позивач розпорядився на власний розсуд, однак, свої позовні вимоги адресує третій особі –Відділу РАЦС Подільського районного управління юстиції м.Києва, яка згідно ст.30 ЦПК України  не є стороною в справі, а у відповідності до ст.33 ЦПК України  не заявляв клопотання про заміну неналежного відповідача.

  Крім того,згідно відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», що визначає підстави для анулювання  записів  актів  цивільного стану, передбачено, що актовий запис цивільного стану анулюється на підставі:   1) рішення суду;   2) висновку відповідного органу  державної  реєстрації  актів цивільного стану у випадках, передбачених законом.  Анулювання  актового  запису  цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів  цивільного  стану  за  місцем його зберігання.  Заява  про  анулювання  актового  запису  цивільного стану подається заінтересованою особою до відповідного органу  державної реєстрації  актів  цивільного  стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису  цивільного  стану,  який підлягає анулюванню. Одночасно  із  прийняттям рішення щодо анулювання актового запису цивільного стану відповідний орган, на підставі рішення або висновку  якого  проводиться анулювання актового запису цивільного стану,  приймає рішення щодо вилучення і  повернення  анульованого свідоцтва   відповідному   органу   державної   реєстрації   актів цивільного  стану.  У  разі  неповернення  анульованого  свідоцтва інформація   про  його  анулювання  оприлюднюється  на  офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у  сфері  державної реєстрації актів цивільного стану.

  До вступу в дію вищевказаних норм, на момент реєстрації відповідачкою розірвання шлюбу та відповідно до Перехідних положень СК України, діяла редакція ч.1 ст.161-1 КпШС України, яка передбачала, що  анулювання записів актів громадянського стану провадиться органами реєстрації актів громадянського стану на підставі рішення суду.

          Однак,суду не надано доказів щодо визнання недійсним або скасування рішення Ватутінського районного суду м.Києва від 14.09.2000 року про розірвання шлюбу між сторонами, тому підстав для анулювання актового запису про розірвання шлюбу у вищевказаному порядку наразі не вбачається.

          Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

           Перелік способів захисту цивільних справ та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

          Актовий запис про розірвання шлюбу не являється правочином в розумінні ст.202 ЦК України.

          Такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як визнання в судовому порядку  актового запису про розірвання шлюбу недійсним, законодавством України не передбачено.

          Також, такого способу захисту цивільних прав та інтересів як анулювання свідоцтва про розірвання шлюбу, законодавством України також не передбачено.

          Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини. на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

            На підставі викладеного та керуючись ст. 16 ЦК України,  ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.8,10, 58-59, 60-61, 88, 174, 208, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд –                              

в и р і ш и в :

            у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання актового запису про розірвання шлюбу недійсним та зобов»язати вчинити дії –відмовити.

   Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

              Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва  через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Суддя :