Головуючий у 1 інстанції - Андрюшина Л.А.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 року  справа №2а-2770/11/0552           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів  Василенко Л.А. ,  Гімона М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області на постанову Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 13 травня 2011 року по справі № 2а-2770/11/0552 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області «про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення», -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 13 травня 2011 року позов задоволено: зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області нарахувати та виплатити позивачу не отримані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 – 2010 роки, у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судом встановлено, що позивач віднесений до 1 категорії, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи АЕС, його визнано інвалідом 1 групи, у зв’язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судом встановлено, що відповідачем позивачу щорічна допомога на оздоровлення сплачувалась таким чином: допомога за 2009 рік – 120 грн.; за 2010 рік – 120 грн.  

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі просить, а також управління зазначило, що здійснювало виплати, керуючись Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, його визнано інвалідом 1 групи, що підтверджується відповідними посвідченнями.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796–ХІІ (далі – Закон № 796–ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 1 групи – п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.  

Відповідачем виплачена позивачу щорічна допомога на оздоровлення за 2009 рік та 2010 рік в розмірі по встановлену Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону № 796–ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796–ХІІ та Закони України, яким встановлені розміри мінімальної заробітної плати, а не постановою КМУ № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.  

Керуючись статтями 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області на постанову Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 13 травня 2011 року по справі № 2а-2770/11/0552 - залишити без задоволення.                 

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 13 травня 2011 року по справі № 2а-2770/11/0552 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області «про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення» - залишити без змін.                  

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Колегія суддів:    О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон