ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" липня 2011 р. Справа № 2a-1834/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Шумея М.В.,
секретаря Третяк В. Р,
за участю: представника позивача: Грици І.Ю.,
представника відповідача Кушніра О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську адміністративну справу за позовом Житлово-експлуатаційної організації № 8 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання нечинною та скасування вимоги № Ю-1408/8 від 05.05.2011 року, -
ВСТАНОВИВ:
Житлово-експлуатаційна організація №8 звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання нечинною та скасування вимоги № Ю-1408/8 від 05.05.2011 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 05.05.2011 року протиправно винесено вимогу про сплату боргу № 1408/8 за станом на 30.04.2011 року. Вважає, що дана вимога суперечить чинному законодавству, у вказаний період позивачем не допускалась несвоєчасна сплата страхових внесків, а відповідач в порушення ст. 19 Конституції України зарахував поточні платежі позивача в рахунок сплати недоїмки пені та штрафних (фінансових) санкцій, що виникли в минулих періодах на суму 829778,49 грн. Крім того, в оскаржуваній вимозі не вказано дату набрання нею чинності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві.
Представники відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що оскаржувана вимога прийнята згідно вимог статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення , виходячи із таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську як платник страхових внесків.
05.05.2011 року відповідачем винесено оскаржувану вимогу про сплату боргу № 1408/8 за станом на 30.04.2011 року по сплаті заборгованості недоїмки зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені в розмірі 829778,49 грн.
Виключно Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Відповідно до ч. 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нарховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Згідно даних картки особового рахунку ЖЕО № 8, станом на 30.04.2011 року за даним підприємством обліковувалась заборгованість по сплаті страхових внесків на суму 784878,63 грн., фінансових санкцій –10394,79 грн., пені –34505,07 грн.
Відповідно до пункту 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом 10 робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Відповідно до розділу 8 пункту 2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені
Підпунктом 9.3.2 пункту 9.3 статті 9 Iнструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (в редакції чинній на час винесення оскаржуваних рішень), передбачає, що у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 % своєчасно не сплачених зазначених сум;
- при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 % зазначених сум;
- при затримці їх сплати понад 90 календарних днів. - 50 % зазначених сум.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Застосована сума фінансових санкцій і пені є адміністративно-господарськими санкціями.
За змістом статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Згідно частини 14 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»вимога органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
Відповідно до частини 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на недопустимість зарахування поточних платежів в рахунок сплати недоїмки, пені, штрафних (фінансових) санкцій за минулі періоди з огляду на наступне.
У відповідності до п. 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 ркоу № 64/8663 cплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції. У разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Згідно вищевказаної Інструкції дата набрання чинності вимоги не пердбачена.
За таких обставин, суд вважає, що управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську правомірно винесено вимогу про сплату боргу № 1408/8.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано
Суддя: Шумей М.В.
Постанова складена в повному обсязі 26.05.2011 року.