Судове рішення #17322938



     

Харківський окружний адміністративний суд

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 м.Харків  

 02 серпня 2011 р.                                                                                 №2а-710/11/2070  

Харківський окружний адміністративний суд  

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Підіпригори М.О.,

представника відповідача - Німого О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кельма Плюс" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції №000034155/0 від 10.09.2010р., №000034155/1 від 30.09.2010р. та №000034155/2 від 29.10.2010р., якими ТОВ "Кельма Плюс" було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг (код 3014010100) у сумі 254388,40 грн., з яких за основним платежем 181706,00 грн. та 72682,40 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що документальну невиїзну (камеральну) перевірку було проведено відповідачем не в межах повноважень та не в порядку, передбаченому законодавством, тобто всупереч положенням Конституції України, Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про податок на додану вартість" та "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Висновки акта перевірки щодо порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податку на додану вартість" та заниження податку на додану вартість за травень 2010 р. на суму 181706,00 грн. у зв’язку з включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від контрагента - постачальника, який не подав податкову декларацію з ПДВ за травень 2010р., є необґрунтованими, здійснені без дослідження необхідних документів та суперечать нормам чинного податкового законодавства.

Позивач зазначає, що бухгалтер ТОВ "Кельма Плюс" до складу податкового кредиту за травень 2010 року включила суму ПДВ у розмірі 181705,67 грн., що знайшло своє відображення в податковій декларації з ПДВ за травень 2010 року. Однак під час заповнення податкової декларації бухгалтером позивача було допущено описку (помилку) в додатку №5 до декларації "Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", а саме бухгалтером в додатку №5 до податкової декларації було неправильно визначено індивідуальний податковий номер постачальника-контрагента, а саме замість ІПН ПП "С.Б.С. Україна", з яким в травні 2010р. були господарські операції, було зазначено ІПН ТОВ "ІНФО ТЕХ МОНТАЖ".

Зазначена описка була виправлена позивачем шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок разом з Розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Позивач вважає, що зазначена помилка (описка) допущена під час заповнення податкової декларації з ПДВ за травень 2010р. не призвела та не могла призвести до завищення або заниження податкового зобов’язання.

З позиції позивача, документально належним чином були оформлені усі господарські операції щодо отримання послуг від ПП "С.Б.С. Україна", у зв’язку з чим у позивача були всі законні підстави відображати зазначені господарські операції в податковому обліку, зокрема включати до складу податкового кредиту за травень 2010р. суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ПП "С.Б.С. України" у розмірі 181705,67 грн.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримала та просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача – Харківської ОДПІ – у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи,  з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Кельма Плюс" (код ЄДРПОУ 36308345) з питань правомірності формування податкового кредиту у травні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "ІНФО ТЕХ МОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 34497304) та правильності обчислення ПДВ за травень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №3234/155/36308345 від 25.08.2010 року.

У висновках акту перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 181706,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №3234/155/36308345 від 25.08.2010р., Харківською ОДПІ винесено податкове повідомлення – рішення №000034155/0 від 10.09.2010р. про визначення зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 254388,40 грн. (в тому числі за основним платежем у розмірі 181706,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 72682,40 грн.).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, та не погодившись з винесеними рішенням, подав скарги до Харківської ОДПІ, ДПА у Харківській області та ДПА України. Рішеннями податкових органів за результатами адміністративного оскарження, скарги платника податків залишено без задоволення, а винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

На виконання приписів абз.3 пункту 5.3 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №253 від 21.06.2001р., з метою доведення до платника граничних строків сплати податкових зобов’язань, Харківською ОДПІ були винесені та направлені на адресу платника податкові повідомлення-рішення №000034155/1 від 30.09.2010р. та №000034155/2 від 29.10.2010 року.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 18.06.2010 року позивач надав до Харківської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року з розшифровками податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. В даній декларації ТОВ "Кельма Плюс" включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 181706,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "ІНФО ТЕХ МОНТАЖ", код ЄДРПОУ 34497304 (а.с.63 - 66).

Харківською ОДПІ на адресу ТОВ "Кельма Плюс" направлено лист від 15.07.2010р. №12757/10/15-528 з повідомленням про виявлені розбіжності в показниках податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р., в тому числі і щодо постачальника ТОВ "ІНФО ТЕХ МОНТАЖ" (а.с.67). Листом від 27.07.2010р. за №27/07 позивач за підписом, скріпленим печаткою, повідомив, що підтверджує господарські взаємовідносини з ТОВ "ІНФО ТЕХ МОНТАЖ" у травні 2010р. на загальну суму 1090234,00 грн., в тому числі податок на додану вартість – 181705,67 грн., та відсутність взаємних претензій між підприємствами (а.с.68). Разом з цим, ТОВ "Кельма Плюс" не надано до податкового органу жодних документальних доказів, які б підтверджували зазначені обставини.

20.08.2010р. на адресу ТОВ "Кельма Плюс" направлено запрошення на проведення документальної невиїзної перевірки та складання акту, однак у зв’язку з неявкою уповноважених посадових осіб позивача, податковим органом складено акт №855/01-137 від 25.08.2010р. та проведено перевірку за їх відсутності (а.с.69-70).

Листом від 31.08.2010р. №31/08 ТОВ "Кельма Плюс" надано до ХОДПІ заперечення на акт перевірки №3234/155/36308345 від 25.08.2010р., в яких зазначено, що господарські відносини з ТОВ "ІНФО ТЕХ МОНТАЖ" дійсно мали місце, та зазначено перелік наявних у підприємства документів, на підставі яких здійснювалась фінансово-господарська діяльність між підприємствами (а.с.77).

Таким чином, ТОВ "Кельма Плюс" не було подано до перевірки документальне підтвердження щодо господарських операцій з ТОВ "ІНФО ТЕХ МОНТАЖ" у травні 2010 року, а саме: завірені копії фінансово-господарських документів (платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші); завірені копії фінансово-господарських документів, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином; товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг); завірені копії господарських договорів, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності.

При проведенні перевірки податковим органом було встановлено, що згідно з даними Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов’язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ "ІНФО ТЕХ МОНТАЖ" знаходиться на обліку в ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, зареєстрований платником ПДВ (свідоцтво платника №100268242 від 13.02.2010р., індивідуальний податковий номер № 344973004660), податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року не надало. Відповідно до розрахунку комунального податку за 2 квартал 2010 року має загальну кількість працюючих - 1 чол., розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2010 рік не подало.

На підставі вищевикладеного, перевіркою було зроблено висновок, що факт недекларування об’єкту оподаткування та податкових зобов’язань з ПДВ контрагентом ТОВ "ІНФО ТЕХ МОНТАЖ" свідчить про відсутність правових підстав для формування ТОВ "Кельма плюс" податкового кредиту у сумі 181706 грн. по операціям з придбання послуг.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно – суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі  товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у  тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"  встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари  (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Оскільки під час проведення перевірки ТОВ "Кельма плюс" не було надано до податкового органу жодного документу на підтвердження фінансово-господарських відносин між позивачем та ТОВ "ІНФО ТЕХ МОНТАЖ", та було встановлено факт недекларування об’єкту оподаткування та податкових зобов’язань з ПДВ контрагентом ТОВ "ІНФО ТЕХ МОНТАЖ", податковим органом правомірно зроблено висновок про відсутність правових підстав для формування ТОВ "Кельма плюс" податкового кредиту у сумі 181706 грн. по операціям з придбання послуг.

Щодо посилання позивача на подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у декларації з ПДВ за травень 2010 року, суд виходить із наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2010 року ТОВ "Кельма плюс" до Харківської ОДПІ надано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 року (вх. ХОДПІ № 53418), в якому було включено суму ПДВ у розмірі 181706 грн. по операціям з придбання послуг (дослідження, оцінка технічного стану будівлі, хімводоочищення) від ПП "С.Б.С. Україна" (а.с.79 - 81).

За приписами п.п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р. (із змінами та доповненнями), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.17.2 статті 17 зазначеного Закону, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Суд зазначає, що до проведення перевірки та складання акту перевірки, як того вимагає п.п.5.1 ст.5, п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивач будь-яких уточнюючих розрахунків не подавав, що ТОВ "Кельма Плюс" не заперечується під час розгляду справи. Факт подання позивачем 20.09.2010р. уточнюючої декларації з ПДВ за травень 2010р., тобто після проведення перевірки податковим органом, не може вважатись самостійним виявленням помилок у розумінні Закону України №2181-III від 21.12.2000р.

Крім цього, податковим органом було встановлено, що за даними Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов’язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року ПП "С.Б.С. Україна" до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, де перебуває на обліку, за 2 квартал 2010 року була надана з нульовими показниками. Згідно з поданою декларацією з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року у підприємства відсутні основні фонди, амортизаційні відрахування. Відповідно до розрахунку комунального податку за 2 квартал 2010 року має загальну кількість у працюючих – 1 працівник. Розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2010 рік не подано.

За таких обставин, зазначені обставини не спростовують висновки акту перевірки №3234/155/36308345 від 25.08.2010 року щодо заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 181706,00 грн.

Крім цього, доводи позивача про те, що за наслідками документальних невиїзних перевірок органи державної податкової служби мають право виявляти виключно арифметичні або методологічні помилки в наданій податковій звітності, також є безпідставними. Положеннями п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашенні зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" закріплено обов’язок відповідача щодо самостійного визначення суми податкового зобов’язання платника податків у разі, коли дані документальної перевірки результатів діяльності такого платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань, заявлених в податкових деклараціях.

Таким чином, обов’язок відповідача самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків не обмежений випадками, коли заниження суми податкового зобов’язання зумовлене методологічними або арифметичними помилками в податковій звітності. Такий обов’язок пов’язаний лише з даними документальної перевірки результатів діяльності платника податків, які свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань, і не залежить від того, де проводилась перевірка, тобто чи мала вона статус виїзної або невиїзної. Крім того, при проведенні перевірки Харківська ОДПІ не виходила з неповноти чи недостатності даних, документів та відомостей, необхідних для здійснення вичерпних висновків щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства.

За таких обставин, висновки акту перевірки №3234/155/36308345 від 25.08.2010р. про порушення позивачем вимог п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого ТОВ "Кельма Плюс" безпідставно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 181706 грн. є цілком обґрунтованими та правомірними, у зв’язку з чим Харківською ОДПІ правомірно прийнято податкові повідомлення – рішення №000034155/0 від 10.09.2010р., №000034155/1 від 30.09.2010р. та №000034155/2 від 29.10.2010 року.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому  адміністративний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кельма Плюс" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08.08.2011 року.

Суддя                                                                            Ізовітова-Вакім О.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація