Дата документу:  01.06.2011

Справа № 1-718\2011 року

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01.06.2011 року Солом”янький районний суд  м. Києва

в складі: головуючого - судді: ЗАХАРОВОЇ А.С.

                             при секретарі: ЗАДВОРНОЇ С.В.

                        з участю прокурора: ДЯЧЕНКО О.О.

                                 захисника: ОСОБА_1                              

                               потерпілого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинувачення: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта середня-технічна, незаміжньої, працюючої приватним підприємцем, проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої, - в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23.02.2011, приблизно о 16 годин 10 хвилин, підсудна ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем «Міtsubishi Оutlander»д.н.з. НОМЕР_1, рухалась по проїзній частині вул. Кіровоградської зі сторони вул. Ізюмської в напрямку пр-кту Червонозоряного в м. Києві, в крайній правій смузі руху. Проїжджа частина вул. Кіровоградської мала асфальтоване дорожнє покриття, яке було вкрите рихлим снігом. В салоні її автомобіля знаходилась пасажир ОСОБА_4.

В ході руху, проїжджаючи заокруглення автодороги вправо, напроти будівлі № 21-а по вул. Кіровоградській, підсудна ОСОБА_3, водій автомобіля «Міtsubishi Оutlander»д.н.з. НОМЕР_1, допустила порушення вимог пунктів 2.3 підпункт (б) та 12.1 Правил дорожнього руху України: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;  під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку підсудної ОСОБА_3 як водія виявились в тім, що вона рухаючись по проїзній частині вул. Кіровоградської, не уважно стежила за дорожньою обстановкою та відповідно не реагувала на її зміну, під час вибору швидкості не врахувала несприятливу дорожню обстановку у вигляді засніженого дорожнього покриття та заокруглення вправо, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого при проїзді заокруглення вправо, розташованого напроти будівлі № 21-а, не впоралася з керуванням автомобіля, виїхала вправо за межі проїжджої частини, де здійснила наїзд на електричну опору.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження від яких померла на місці пригоди.

Згідно висновків судово-медичної експертизи № 31/610 від 02.04.2011 року у ОСОБА_4 було виявлено: ділянки осаднення на обличчі; ділянки осаднення на кістях рук; двосторонні переломи ребер по різним анатомічним лініям з пошкодженням пристінної плеври; перелом грудини; крововилив в області коренів легень; забій правої легені; розрив аорти в грудному відділі; наявність рідкої в плевральних порожнинах; розриви печінки і селезінки; рідка кров в черевній порожнині; крововиливи в м'які тканини голови в потиличній області; переломи кісток склепіння та основи черепу; крововиливи під оболонки і в шлуночки головного мозку; розрив атлантно-потиличної мембрани, неповний розрив спинного мозку в шийному відділі.

Описані пошкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Смерть ОСОБА_4 настала від сочетаної травми з переломами кісток скелету, пошкодженням внутрішніх органів і розвитком крововтрати.

Між отриманими ушкодженнями та смертю потерпілої є прямий причинний зв'язок (а.с. 84-85).

Порушення вимог пунктів 2.3 підпункт (б) та 12.1 Правил дорожнього руху України підсудною  ОСОБА_3, водієм, знаходиться в прямому причинному зв'язку між виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_4  тілесні  ушкодження від яких вона померла на місці пригоди при обставинах, викладених у фабулі вироку, визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному і дала пояснення щодо вчинення нею злочину, які відповідають фактичним обставинам справи і ніким в т.ч. і нею не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудної  ОСОБА_3.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що підсудна  ОСОБА_3, яка керувала транспортним засобом, своїми діями порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4,  а тому її дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст.286 КК України.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3, суд відповідно до  вимог  ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, її особу: раніше не судима, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.

Обставин, які обтяжують покарання підсудної ОСОБА_3, судом не встановлено.

Пом”якшуючими покарання підсудної ОСОБА_3 обставинами суд визнає: щире каяття у вчиненному та добровільне відшкодування завданого збитку.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудної ОСОБА_3, думку потерпілого ОСОБА_2, який просить суворо не карати підсудну, яка добровільно відшкодувала завданий збиток, а також і те, що вчинений нею злочин віднесений до тяжких злочинів згідно ст. 12 КК  України, суд  вважає за необхідне визначити їй міру покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом.

Між іншим, суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудної ОСОБА_3 без відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов”язки згідно ст. 76 КК України і таке покарання є необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.323, 324 КК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винною ОСОБА_3 за ст. 286  ч.2 КК України і призначити їй покарання у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі  з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі  з випробуванням, якщо вона протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов”язки: не виїджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_3 залишити без змін –підписку про невиїзд з місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.

      С у д д я: