ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2011 року Справа № 2а/2370/5066/2011
20.07.11
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чалої А.С.,
при секретарі судового засідання Журавлі В.В.,
за участю: помічника прокурора м. Черкаси Пампущенко Ю.В. –за посвідченням, представника позивача ОСОБА_2 –за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Черкаси до приватного підприємства «ІНДА»про стягнення податкового боргу
ВСТАНОВЛЕНО:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся прокурор м. Черкаси в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Черкаси, в якій просить стягнути з приватного підприємства «ІНДА»податковий борг з плати за оренду землі в сумі 23645 грн. 86 коп.
Прокурор та представник позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяву про розгляд справи без участі представника позивача та заперечення проти позову на адресу суду не направив.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.
Приватне підприємство «ІНДА»згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 615092, зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 09.11.2005 року, номер запису 1 026 102 0000 003978, ідентифікаційний номер 33828504 та перебуває на обліку як платник податків з 11.11.2005 року за № 1312 в державній податковій інспекції у місті Черкаси, про що свідчить довідка позивача.
Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV встановлено, що оренда землі –це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно статті 21 Закону «Про оренду землі»орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 19 Закону України «Про оренду землі» використання земель в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку на 2009 рік та 2010 рік здійснювалося відповідно до Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92 року № 2535-XIІ (далі Закон № 2535-XIІ) та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі –Закон № 2181-ІІІ), котрі були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 2 Закону № 2535-XIІ встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів –учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно із Законом № 2535-XIІ об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі –Закон № 2181-ІІІ), який був чинний до 01 січня 2011 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.
Судом встановлено, що приватним підприємством «ІНДА»27.01.2010 року подано до державної податкової інспекції у місті Черкаси податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2010 рік за № 4096. Вказана податкова декларація відображає розмір плати за земельні ділянки, орендовані згідно з договором, укладеним між приватним підприємством «Інда»та Черкаською міською радою від 24.03.2006 року.
Відповідач самостійно визначив податкове зобов’язання по орендній платі за землю державної і комунальної власності за 2010 рік з березня по серпень в сумі 11 269 грн. 45 коп. та з вересня по грудень в сумі 7513 грн. 06 коп., в загальному розмірі 18 782 грн. 51 коп. Проте, обов’язок щодо сплати податкового зобов’язання не виконав.
Пункт 1 ст. 17 Закону № 2535-XIІ передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181-ІІІ визначає, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами державної податкової інспекції у місті Черкаси проведена перевірка платника орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності – приватного підприємства «ІНДА».
В ході перевірки складено акти від 07.10.2010 року № 5764/15-31 та від 31.12.2010 року № 8206/15-31 про порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання, в якому встановлено порушення ст. 17 Закону № 2535-XIІ, тобто порушення строків сплати орендної плати за землю.
Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ: у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
На підставі актів перевірки державною податковою інспекцією у місті Черкаси були прийняті податкові повідомлення –рішення:
- від 08.10.2010 року № 0014271503/0, яким визначено суму податкового зобов’язання за штрафними санкціями в розмірі 939 грн. 03 коп.;
- від 31.12.2010 року № 0021321503/0, яким визначено суму податкового зобов’язання за штрафними санкціями в розмірі 1710 грн. 26 коп.
Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженою особою відповідача 28.01.2011 року.
Вказані рішення не оскаржені відповідачем в апеляційному чи судовому порядку, а отже відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення.
Отже, сума податкового боргу по орендній платі за землю державної та комунальної власності за 2010 рік становить 21 431 грн. 80 коп., проте відповідачем частково погашено борг в сумі 5298 грн. 54 коп., тому загальна сума боргу за 2010 рік становить 16 133 грн. 26 коп., про що свідчить розрахунок суми податкового боргу станом на 09.06.2011 року.
Справляння плати за землю на 2011 рік, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення земельного податку здійснюється відповідно до Податкового Кодексу України.
Пунктом 286.2 та пунктом 286.3 ст.286 Податкового кодексу України, передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Положення пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України передбачає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Судом встановлено, що приватним підприємством «ІНДА»28.01.2011 року подано до податкового органу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік за № 2222, в якій самостійно визначив суму податкового зобов’язання з січня по квітень 2011 року в сумі 7512 грн. 60 коп., відповідно до якої щомісячні нарахування складають 1878 грн. 15 коп.
Положенням пункту 46.1. статті 46 встановлено, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно пункту 288.3. статті 288 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України податкове зобов’язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за період з січня по квітень податкове зобов’язання з орендної плати за землю не виконав.
Отже, загальна сума податкового боргу з орендної плати за землю за 2011 рік становить 7512 грн. 60 коп., про що свідчить розрахунок суми податкового боргу від 09.06.2011 року.
У зв’язку з тим, що деякі правовідносини щодо наслідків несплати відповідачем податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, необхідно застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ.
Відповідно до вимог п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.
Керуючись п. 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ у зв’язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов’язання в установлені строки позивачем на адресу відповідача були направлені податкові вимоги: перша № 1/120 від 08.01.2009 року та друга № 2/663 від 25.02.2009 року.
Отже судом встановлено, що відповідачем своєчасно та в повному обсязі не сплачується узгоджене податкове зобов’язання за 2010 рік та 2011 рік в загальній сумі 23 645 грн. 86 коп., які позивач просить стягнути в судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованою та законною вимогу державної податкової інспекції у місті Черкаси про стягнення податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 23 645 грн. 86 коп., а позов таким, що підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності виплат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 1832, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства «ІНДА»(18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 161, ідентифікаційний код 33828504) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) податковий борг з орендної плати за землю в сумі 23 645 (двадцять три тисячі шістсот сорок п’ять) грн. 86 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Чала