Справа № 1–592/2011 року

В    И    Р    О    К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16.06.2011  року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі:  головуючого - судді     ЗАХАРОВОЇ А.С.

               при секретарі     САДЧЕНКА О.О.

          з участю прокурора     ДЕМИДОВА В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну  справу по обвинуваченню:  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, - в скоєні злочину, передбаченому ст. 186 ч. 2 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця Херсонської області, Чаплинського району, пгт. Асканія Нова, громадянина України, українця,  з середньою освітою, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, - в скоєні злочину, передбаченому ст. 186 ч. 2 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, росіянина, з неповною середньою освітою, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимий: 20.03.1996 року Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст. 140 ч. З КК України (1960 року) до 6 років позбавлення волі, звільнений 22.12.2001 року по відбуттю строку покарання- в скоєні злочину, передбаченому ст. 186 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

31.01.2011 року, приблизно о 18 годині підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на другому поверсі в залі очікування Південного вокзалу ст. Київ - Пасажирський, з метою відкритого викрадення майна ОСОБА_4, який сидів на сидінні вказаного залу очікування, вступили між собою в попередню змову.

Реалізуючі свій злочинний намір, що направлений на відкрите викрадення чужого майна, підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підійшли до потерпілого ОСОБА_4 та сіли на сидіння з обох сторін від нього, а підсудний ОСОБА_3 став навпроти і, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилося у нанесенні останньому ударів долонями рук у обличчя та тулуб, відкрито викрали сумку, вартістю 100 гривень, в якій знаходились особисті речі ОСОБА_4, а саме: станок для гоління «Джилет»вартістю 50 гривень, черевики вартістю 100 гривень, два рушника вартістю по ЗО гривень кожний, кімнатні тапочки вартістю 15 гривень, шорти вартістю 70 гривень, футболка вартістю 70 гривень, сорочка без рукавів вартістю 30 гривень, три пари шкарпеток по 8 гривень кожна, наручний годинник, цінності для потерпілого не становить, пачка кефіру об'ємом 500 грамів та пиріжки, які матеріальної цінності для нього не становлять.

З викраденим майном підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд.

Діями підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4, була спричинена матеріальна шкода на  суму 519 гривень, яка відшкодована шляхом повернення викраденого.

Допитані в судовому засіданні підсудні  ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2  свою вину у відкритому викраденні майна, що належить потерпілому ОСОБА_4, 31.01.2011 року, приблизно о 18 годині на другому поверсі в залі очікування Південного вокзалу ст. Київ - Пасажирський, при обставинах, що викладені у фабулі вироку, визнали повністю, щиро розкаялися та дали пояснення щодо вчинення ними злочину, які відповідають фактичним обставинам справи і ніким, в т.ч. і ними не оспорюються.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України суд при встановлені фактичних обставин справи  обмежився допитом підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що підсудні  ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2  своїми умисними діями із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, відкрито викрали чуже майно(грабіж), а ОСОБА_3 - повторно, а тому їх дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України.

При призначенні покарання підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ними злочину, особу підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2  раніше не судимі в силу ст. 89 КК України, а ОСОБА_3 раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем тимчасового утримання, ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем проживання, підсудні не перебувають на обліку у лікарів нарколога та психіатра, мають місце проживання.

Обставиною, що пом»якшує покарання підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд визнає: щире каяття.

Обставиною, що обтяжуює покарання підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд визнає: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відсутність матеріальної шкоди, яка відшкодована потерпілому шляхом повернення викраденого, підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають на утриманні неповнолітніх дітей,  а також і те, що  вчинений ними злочин за ст. 186 ч. 2 КК України віднесений до тяжких злочинів згідно ст. 12 КК  України, суд  вважає за необхідне визначити їм міру покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, якщо вони протягом визначеного судом іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов’язки згідно ст. 76 КК України і таке покарання є необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З  А  С  У  Д  И  В:

Визнати винним ОСОБА_1 за ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання   у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов”язки: не виїджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_1 змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд з місця проживання, звільнивши його  з під варти  в залі суду.

Визнати винним ОСОБА_3 за ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання   у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов”язки: не виїджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_3 змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд з місця проживання, звільнивши його  з під варти  в залі суду.

Визнати винним ОСОБА_2 за ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання   у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов”язки: не виїджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_2 змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд з місця проживання, звільнивши його  з під варти  в залі суду.

Речові докази: сумку, станок для гоління «Джилет», черевики, два рушника, кімнатні тапочки, шорти, футболку, сорочку без рукавів, три пари шкарпеток, наручний годинник, пачку кефіру об'ємом 500 грамів та пиріжки, залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.

      С у д д я: