Справа № 2-а-2973/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 червня 2011 року                                                                                             м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого              судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и в:

У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФ України в Солом’янському районі м. Києва про перерахунок пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в  УПФ України в Солом’янському районі м. Києва та одержує пенсію за віком. Крім того, він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом ІІІ групи, а тому відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Після призначення пенсії він продовжував працювати. Маючи відповідний страховий стаж, 10.11.2010 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Однак пенсія, яку він отримував після перерахунку була значно меншою, ніж та, що визначена Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». З листа відповідача позивач дізнався, що перерахунок пенсії здійснювався із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2007 рік.

Не погоджуючись з розміром даного показника, позивач звернувся до суду і просить визнати дії відповідача протиправними; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату належної йому пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в галузях економіки України, за 2009 рік, починаючи з 01.11.2010, вилучивши з періоду, що враховується для обчислення пенсії, заробітну плату за період з 01.12.2005 по 31.03.2010, а також перерахувати додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліду ІІІ групи, встановивши її в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 01.11.2010.

Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 27.05.2011 позивачу поновлено строк звернення до суду та відкрито скорочене провадження у даній справі.

09.06.2011 відповідач отримав копію ухвали від 27.05.2011 та копію адміністративного позову з доданими до нього документами, проте заперечень проти позову у строк, передбачений ч. 3 ст. 183-2 КАС України, до суду не надав. Тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у скороченому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний  фонд  України  є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007  № 1261, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду  України  у районах,  містах і районах у містах є органами Фонду,  підвідомчими  відповідно  головним  управлінням  Фонду   в Автономній Республіці Крим,  областях, містах Києві та Севастополі,  що  разом  з  цими  управліннями утворюють систему органів Фонду.

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».   

Позивач 10.11.2010 звернувся до відповідача з письмовою заявою та відповідними документами  на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру відповідно до вимог  ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Однак відповідач, визнаючи право позивача на перерахунок пенсії в 2010 році з врахуванням стажу та заробітку, при  цьому використовує для перерахунку показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік –в сумі 1197,91  грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 23.03.2011 звернувся до відповідача із заявою про надання йому роз’яснення щодо розрахунку пенсії.

Відповідачем 21.04.2011 була надана відповідь № 5566/09/З-1584, у якій зазначено, що перерахунок проведено правильно відповідно до норм чинного законодавства (а.с. 12).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлено статтею 40 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).

Частиною другою зазначеної статті встановлено формулу заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії:

Зп - Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кзі + Кз2 + Кз3 + ... + Кзп);

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи (абзаци перший - сьомий частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV у редакції Закону України від 9 липня 2003 року).

Підпунктом "б" підпункту 9 пункту 35 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-V "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 1 січня 2008 року, абзац четвертий частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV було викладено в новій редакції:

"Зс (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів".

Перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням, зокрема страхового стажу, встановлено частиною четвертою статті 42 зазначеного Закону. Цією нормою визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію частини четвертої статті 42 зупинено на 2007 рік, Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (підпункту "б" підпункту 10 пункту 35 розділу II) частину четверту статті 42 викладено в такій редакції: "У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення(попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, зокрема, положення підпункту "б" підпункту 9, підпункту "б" підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. ст. 40, 42 Закону № 1058-ІV в їх первинній редакції.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", підпунктом 3 пункту 11 якої установлено, що у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після її призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення (попереднього перерахунку), з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, що продовжує працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 28 Закону, то проводиться за заявою пенсіонера перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії.

Таким чином, починаючи з 28 травня 2008 року діють два нормативно-правові акти (Закон № 1058-ІV та постанова Кабінету Міністрів України), які по-різному регулюють розмір показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії.

Листом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11 березня 2009 року № 20/0/18-09/039/4096/02-01 було повідомлено, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91грн.).

У перерахунку пенсії з урахуванням цього показника середньої заробітної плати позивачу було відмовлено з посиланням на вказаний лист.   

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її статтею 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Таким чином, спільний лист  від 11.03.2009 Мінпраці та Пенсійного фонду України незаконно змінює діючий порядок перерахунку пенсій та істотно обмежує право на перерахунок пенсії, оскільки, будучи службовою кореспонденцією, не може встановлювати   нову   правову   норму   щодо   механізму перерахунку пенсій у 2010 році.

Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при розв'язанні таких спорів застосуванню підлягають положення Закону № 1058-ІV, тобто при обчисленні пенсії слід застосовувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, встановлений частиною другою статті 40 Закону № 1058-ІV. Показник заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, для обчислення пенсії підлягав застосуванню з 1 січня по 22 травня 2008 року.

Частина четверта статті 42 Закону № 1058-ІV не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення. Однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

Отже, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, є протиправними, оскільки не відповідають вищевказаним вимогам закону.

Відповідно до вимог пенсійного законодавства, зокрема, ч. 4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком –з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи вищевикладене, перерахунок пенсії позивачу необхідно здійснювати з 01.11.2010, оскільки він звернувся до Управління Пенсійного фонду з відповідною заявою 10.11.2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо виключення з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, періоду з 01.12.2005 по 31.03.2010, як такого, що є гіршим в розрахунковому періоді, оскільки це відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і становить 52 місяці, що в межах 10 % від 51 року 11 місяців страхового стажу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення № 422633 (а.с. 8). Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та визнано інвалідом ІІІ групи, що підтверджується копією довідки МСЕК № 148898 від 31.10.1995 (а.с. 10). Причина інвалідності пов’язана з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

При обчисленні та виплаті пенсії позивачеві відповідач керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплачується, зокрема, інвалідам ІІІ групи у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд прийшов до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягає ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Частиною 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Зі статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком, що встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком, що встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, слід визначати, виходячи із положень Законів України про Державний бюджет на відповідні роки.

Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

         Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на  вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», ст. ст.  9, 11, 69-71, 86, 158-163, 183-2, 254, 256 КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з порушенням вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 календарний рік, починаючи з 01 листопада 2010 року, з урахуванням виплачених сум, виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, період з 01 грудня 2005 року по 31 березня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру 50 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 листопада 2010 року, з урахуванням виплачених сум.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження –після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: