Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
03 серпня 2011 р. №2а-5729/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання –Шевчук А.В.,
за участі: представника позивача –Лещенко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В:
Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, у якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню у загальному розмірі 7895,39 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2010 рік, наданого відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова численність інвалідів–штатних працівників, зайнятих на робочих місцях відповідача, складає одну особу, що не відповідає нормативу, який складає 2 робочих місця, чим відповідачем порушено вимоги ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 27.04.1991р. Згідно розрахунку, наданого відповідачем, розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача за 2010 рік становив 7834,32 грн., таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2010 році, склала 7834,32 грн., у тому числі пеня у розмірі 61,10 грн. Отже, загальна сума заборгованості складає 7895,39 грн. На теперішній час відповідачем сума заборгованості не сплачена, що стало підставою для її стягнення у судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Як вбачається зі Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (форма №10-ПІ), який подано до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 11.02.2011р. за вх.№2617, середньооблікова кількість штатних працівників у 2010 році становила 56 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів – 3 осіб, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 2 особи.
Суд зазначає, що із списку працюючих інвалідів - штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2010 році до згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (форма №10-ПІ) всі працівники-інваліди працювали на підприємстві неповний рік, а саме: ОСОБА_3 - (1985 р.н., і.к. НОМЕР_1) до 30.06.2010р.; ОСОБА_4 – (1958 р.н., і.к. НОМЕР_2) з 30.06.2010р.; ОСОБА_5 – (1988 р.н., і.н. НОМЕР_3) з 13.09.2010р. Тобто, протягом року середньооблікова чисельність штатних працівників – інвалідів, зайнятих на робочих місцях у СПД ФО ОСОБА_2, складає одну особу.
Таким чином, відповідачем не виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 2 особи (гр. 03 – гр. 02 Звіту = 2 – 1 = 1 особа). Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2010 рік становила 7834,32 грн. (графа 05 звіту), тому сума адміністративно-господарських санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідами становить 7834,32 грн.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Вказана вище адміністративно-господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.
Працевлаштування – це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов’язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.
Згідно з п.2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007р. роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року №803-ХІІ підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Таким чином, законодавством передбачений обов’язок щомісячного подання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, до місцевих центрів зайнятості.
СПД ФО ОСОБА_2 не подавав до Краснокутського районого центру зайнятості звіти за формою 3-ПН "Про наявність вакансій" із зазначенням вакансій для інвалідів, наявних на підприємстві у 2010 році, що підтверджується довідкою №344/01-18 від 05.05.2011р.
Судом встановлено, що відовідачем не вчинено заходів щодо інформування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів органів працевлаштування.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було вжито належних заходів для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.
Процедура сплати підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів регламентована Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. №70 (далі – Порядок №70).
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку №70 роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. У разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.
Отже, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами зобов’язаний самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 7834,29 грн. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарської санкції у розмірі 61,10 грн.
На момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом вказана сума адміністративно-господарських санкцій та пені відповідачем не сплачена.
Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України встановлено строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Відповідно до вказаної статті адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушень, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Судом встановлено, що зазначені строки додержані позивачем при зверненні до суду.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та з відповідача підлягають стягненню адміністративно-господарські санкції т пеня в сумі 7895,39 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року, ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ, п. 2, 3, 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_4, адреса місцепроживання: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_5 у ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 14070760, юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під., к.16, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, УДК у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у розмірі 7834.29 грн. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарської санкції у розмірі 61.10 грн. в загальній сумі 7895.39 грн. (сім тисяч вісімсот дев’яносто п'ять гривень 39 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 10.08.2011 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.