ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/7242/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
при секретарі Грушко Н.В.
за участю:
представника відповідача Іванченко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
ВСТАНОВИВ:
01 липня 2011 р. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» (далі – відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 227677,60 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 4166,30 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що відповідач, згідно до вимог діючого законодавства, за 8 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, до 16.04.2011 р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 227677,60 грн. В зв’язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій у передбачений законом строк до стягнення підлягає також пеня в розмірі 4166,30 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. При покладанні на підприємство обов’язку щодо створення визначеної кількості робочих місць потрібно враховувати специфіку діяльності підприємства. Державне підприємство «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» має державну реєстрацію як об’єкт підвищеної небезпеки, більшість робочих місць пов’язана зі шкідливими, небезпечними та важкими умовами праці. Таким чином, в 2010 р. кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів потрібно розраховувати виходячи не з загальної кількості працюючих на підприємстві, а з кількості робочих місць з загальними умовами праці, на яких можуть працювати інваліди. При здійсненні розрахунку з урахуванням викладеного, кількість робочих місць становить 37 робочих місць, замість 45, розрахованих органами Фонду соціального захисту інвалідів. Крім того, підприємством не вчинено ніякого порушення законодавства, тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені є безпідставним. Відповідачем вчинялися дії щодо залучення інвалідів до працевлаштування на підприємство, але органами, які здійснюють їх працевлаштування, інваліди не направлялися.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 р. Державного підприємства «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» вказано, що середньооблікова кількість штатних працівників підприємства становить 1129 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність – 37 осіб, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 36 осіб. При цьому 4 % від 1129 осіб становлять 45 осіб.
На підтвердження здійснення дій щодо залучення інвалідів до праці на підприємстві відповідачем надана копія ефірної довідки та довідки про розміщення повідомлення в засобі масової інформації.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
Згідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Доводи представника відповідача щодо розрахунку кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів виходячи з кількості робочих місць зі звичайними умовами праці суд вважає безпідставними, тому що це суперечить вимогам ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ, згідно якої розрахунок проводиться виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Наявність порушення законодавства, на підставі якого до підприємства застосовані адміністративно-господарські санкції, встановлено судом на підставі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 р., в якому містяться відомості про кількість працюючих на підприємстві інвалідів.
Оцінивши усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях Державного підприємства «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» щодо внесення до звітності інформації про кількість штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в кількості 36 осіб замість 45, міститься порушення вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в зв’язку з цим застосування адміністративно господарських санкцій та пені є правомірним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 227677,60 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 4166,30 грн. – задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 227677 грн. (двісті двадцять сім тисяч шістсот сімдесят сім гривень 60 копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 4166,30 грн. (чотири тисячі сто шістдесят шість гривень 30 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова виготовлена у повному обсязі 01.08.2011 року.
Суддя
О.С. Рябчук