Справа № 2-3840/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"01" лютого 2011 р.

Шевченківський районний суд м.Києва

в складі:   головуючого  -  судді     Пономаренко Н.В.

                 при секретарі                  Оленченко НМ.

з участю представника позивача    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором, суд,-

в с т а н о в и в :

          у серпні 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому посилається на те, що 5.03.2009 року між сторонами було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, внаслідок чого позивачем було передано відповідачці забезпечувальний платіж в сумі 23100,00 грн. Вказаний договір було засвідчено приватним нотаріусом. Відповідно до умов вказаного договору, сторони домовились прибути до нотаріуса для укладення основного договору купівлі-продажу квартири на пізніше 20.03.2009 року. Однак, позивач на виконання п.3.2. абз.2 вищевказаного договору з»явився до нотаріуса з метою посвідчення правочину, про що усно та телеграмою повідомив відповідачку, але ОСОБА_3 не з»явилась, чим порушила умови попереднього договору, а отримані нею від позивача суму забезпечувального платежу -  23100,00 грн. не повернула. Позивач вважає, що відповідачка прострочила виконання  грошового зобов»язання, тому на підставі ст.625 ЦК України, просить стягнути з відповідачки не тільки суму платежу в подвійному розмірі, що передбачено п.3.1. абз.5 попереднього договору - 46200,00 грн., але й суму боргу з урахуванням індексу інфляції –4435,2 грн. та 3% річних –1898,63 грн., починаючи з 21.03.2009 року, а також моральну шкоду в сумі 3000,00 грн.

          В судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити із викладених в ньому підстав, а  також  стягнути із відповідачки понесені судові витрати.

          Відповідачка в судове засідання не з»явилась, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за своєї відсутності не подала.

          При цьому, суд зазначає, що відповідачка, не з»являючись в судові засідання, зловживала своїми процесуальними правами, свідомо затягуючи розгляд справи, оскільки повідомивши суд телеграмою про неможливість прибуття в судове засідання  17.11.2010 року, не надала доказів що поважності своєї неявки, а в наступне судове засідання 1.02.2011 року, будучі належно повідомленою про розгляд справи згідно ч.3 ст.76 ЦПК України, повторно не з»вилась, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за своєї відсутності не подала.

          Суд, з урахуванням думки представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи у відсутності відповідачки, вважає можливим розглядати справу у її відсутність на підставі ст.224 ЦПК України.   

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.   

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами було укладено  5.03.2009 року попередній договір, згідно умов якого сторони домовились укласти та нотаріально посвідчити основний договір не пізніше 20.03.2009 року про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1. При підписанні цього договору ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 отримала забезпечувальний платіж 23100,00 грн. (копія договору на а.с.10).

Згідно вимог ст.635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.  Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов»язковим для виконання сторонами.

На виконання абз.4 п.3.2 попереднього договору, 20.03.2009 року, позивач з»явився до нотаріуса з метою укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вказаної квартири, про що свідчить свідоцтво №281, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (а.с.8).

Відповідачка не з»явилась до нотаріуса для укладення вказаного договору, чим порушила умови п.п. 2.1. та п.п.3.1 попереднього договору,тому своїми діями вона фактично відмовилась від оформлення договору купілі-продажу, хоча була своєчасно повідомлена про день, час і місце його укладення (а.с.9).

Відповідно до умов п.п.3.1 абз.5 попереднього договору, у випадку невиконання договору чи відмови від оформлення договору купівлі-продажу вказаної квартири, продавець ОСОБА_3 зобов»язалась повернути покупцю ОСОБА_2 подвійну суму забезпечувального платежу, тому суд вважає доведеним суму 23100 грн. х 2 =  46200,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Однак, слід зазначити, що за своєю правовою природою, сума 23100,00 грн., яку позивач сплатив відповідачці в рахунок укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, не являється грошовим зобов»язанням, а є завдатком в розумінні ст.570 ЦК України: завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами ст.571 ЦК України: якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Виходячи із вищенаведеного, посилання представника відповідача на вимоги ст.625 ЦК України, як на підставу щодо стягнення з відповідачки суми боргу у зв»язку із простроченням грошового зобов»язання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 4435,20 грн. та 1898,63 грн. відповідно, є помилковим і задоволенню не підлягають.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач умови попереднього договору виконав в установлені строки, а відповідачка порушила умови попереднього договору, що знайшло своє підтвердження в під час розгляду справи.

Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди з відповідачки на користь позивача не підлягають задоволенню, оскільки відповідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»суду необхідно в кожній справі з’ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, що регулюються вищевказаним договором та Книгою п’ятою Цивільного Кодексу України –Зобов’язальне право, зокрема розділами І-ІІ, нормами яких стягнення моральної шкоди за порушення умов договору не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі: судового збору у розмірі 473,10 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи у розмірі 99,60 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 629, 635, 570, 571  ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 179, 209,  212-215, 224-228, 233 ЦПК України, суд,-   

в и р і ш и в :

 позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 46200,00 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 473,10 грн., витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи у розмірі 99,60 грн., а всього: 46772,70 грн.

 В решті позову –відмовити.

            Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

             Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва  через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

           Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

             Суддя :