Справа № 2-1831/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"16" травня 2011 р. Шевченківський районний суд м. Києва в складі:       

головуючого: судді -                               Пономаренко Н.В.

при секретарі :                                         Краснянській С.В.

з участю позивача  :                                ОСОБА_1

з участю представника відповідача       Барановської Л.П.

представника третьої особи                   Каца Д.Г.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київкультурасервіс», третя особа: Головне управління культури Київської міської державної адміністрації про стягнення коштів, суд, -

в с т а н о в и в:   

           позивач звернувся до суду із зазначеним позовом з вимогою стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування шкоди суму коштів, яку неодноразово уточнював  та остаточно просив стягнути 12000,00 грн., що являє собою вартість його автомобіля НОМЕР_1.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що в 2000 році виконавча служба Деснянського РУЮ м.Києва конфіскувала його автомобіль на виконання рішення Деснянського районного суду м.Києва, яким задоволено позов гр.ОСОБА_4 до нього –ОСОБА_1, про стягнення суми. При цьому повідомив, що він звернувся із заявою до Деснянського районного суду м.Києва і йому повернули вказаний автомобіль, який він «затягнув» на територію підприємства галереї «Лавра», директором якого являвся на той час. Однак, потім він перебував в місцях позбавлення волі і звільнився тільки в 2005 році, але  свого автомобіля на території ДКП «Лавра»він не знайшов, правоохоронні органи з приводу зникнення автомобіля йому не допомогли. В 2009 році він випадково на вулиці побачив вказаний автомобіль, який їхав в Деснянському районі м.Києва. А в 2010 році випадково дізнався про рішення Київської міської ради  №18/3109 від 2.02.2006р. про надання дозволу КП «Київкультурасервіс»на списання транспортних засобів, серед яких був зазначений вказаний автомобіль. При цьому, просив  поновити строки звернення до суду із позовною заявою.

           В судовому засіданні позивач повністю підтримав  позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

               Відповідач та представник третьої особи заперечували проти задоволення вказаних вимог, посилаючись на те, що позивач не довів належність йому вищевказаного автомобіля, тому не має підстав для вимоги відшкодування шкоди в рахунок його вартості, просили застосувати наслідки пропуску строків позовної давності.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін і третьої особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що автомобіль НОМЕР_2 був зареєстрований за гр.ОСОБА_1, однак, згідно відмітки на обліковій картці приватного АМТ, вказаний автомобіль знято з реєстрації для реалізації в межах України 6.07.2000р., вказані державні номерні знаки на обліку не значаться. (а.с.5).

Згідно довідки ДАІ від 9.02.2007р., вказаний автомобіль був зареєстрований за гр.ОСОБА_1, але знятий з обліку 6.07.2000 року, видано транзитний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.6).

Згідно акту СПД «ОСОБА_5.»оцінки вартості автомобіля від 4.01.2010 року, вартість автомобіля ЗАЗ 1102  складає 12000 грн.(а.с.28).

Однак, як вбачається із дослідженого в судовому засіданні змісту протоколу наради по розгляду спірних питань по ДКП «Лавра»від 8.09.2005р., на якому був присутній і позивач, згідно із наказом  ГУ житлового господарства і майна міста Києва від 30.07.1997року №52 автомобіль Таврія був закріплений за державним комунальним підприємством «Лавра»на правах повного господарського відання. Вказаний автомобіль був зареєстрований на ОСОБА_1 Правонаступником ДКП «Лавра»- КП «Київкультурасервіс»направлений лист до органів ДАІ щодо з»ясування статусу вказаного автомобіля (а.с.13).

Згідно рішення КМР №18/3109 від 2.02.2006р., «Про надання дозволу комунальному підприємству «Київкультурасервіс»на списання транспортних засобів», КП «Київкультурасервіс»було надано дозвіл на здійснення в установленому порядку списання автомобілів, зазначених в переліку до цього рішення(а.с.11).

Згідно п.9 додатку до вищевказаного рішення, в переліку транспортних засобів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва і закріплені на праві господарського відання за КП «Київкультурасервіс», надано дозвіл на списання автомобіля НОМЕР_2 (а.с.12).

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача і третьої особи, відсутні відомості щодо дійсного списання чи несписання вказаного автомобіля.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Нормами ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.  58-59 ЦПК України.

Згідно ст. 10 ЦПК, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження підстави для стягнення шкоди з відповідача, оскільки не доведено факту заподіяння зі сторони відповідача позивачу втрат майнового характеру взагалі та позивачем не доведено право своєї вимоги щодо відшкодування шкоди у вигляді стягнення коштів в розмірі вартості вищевказаного автомобіля, оскільки не представлено зі сторони ОСОБА_1 доказів  щодо  належності саме йому даного транспортного  засобу на праві власності на даний час.   

          Посилання представника відповідача та третьої особи щодо застосування строків позовної давності не приймаються до уваги, оскільки у даному випадку суд не вбачає підстав для задоволення позову.

                    На підставі викладеного та керуючись ст.1166 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 179, 209,  212-215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

           в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київкультурасервіс», третя особа: Головне управління культури Київської міської державної адміністрації про стягнення коштів –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справ, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя  :