Справа № 2-1663/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"16" лютого 2011 р. Шевченківський районний суд м. Києва                             

у складі: головуючого  -   судді                       Пономаренко Н.В.

при секретарі                                                     Краснянській С.В.

з участю  позивача                                            ОСОБА_1

представника позивача                                     ОСОБА_2

представника відповідача                                Солодовнікова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду в м. Києві  цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа: ОСОБА_4  про стягнення  матеріальної і моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, суд,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з даним позовом до Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №2 Комунального підприємства «Київпастранс», в якому просить стягнути з відповідача на його користь 3439,14 грн. суму заподіяних збитків, 1500,00 грн. моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

В ході судового розгляду, було замінено вищевказаного відповідача, який не є юридичною особою, на належного - Комунальне підприємство «Київпастранс», а також залучено в якості третьої особи  працівника відповідача - ОСОБА_4.  

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач та його представник посилаються на ті підстави, що ОСОБА_4, в ніч на 2 лютого 2007 року на вул. М.Гречка у м.Києві, керуючи тролейбусом грубо порушив правила дорожнього руху під час обгону транспортного засобу позивача, внаслідок чого було обірвано електропровід контактної мережі, який, в свою чергу, під час падіння серйозно пошкодив автомобіль позивача. В результаті ДТП позивачу були завдані  матеріальні збитки на суму 3439,14 грн., що підтверджено звітом з визначення вартості нанесених збитків та калькуляції вартості ремонту. Через нестачу коштів на  ремонт вказаного автомобіля, він вимушений був його продати.

          В судовому засіданні позивач та його представник  позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити з викладених в позові підстав, посилаються на спричинення позивачу діями відповідача моральної шкоди, при цьому пояснили, що позивач кілька місяців отримував від відповідача усні обіцянки щодо виплати коштів, потім відмовляли у виплаті коштів через їх відсутність, представники підприємства взагалі почали уникати зустрічей. Через постійне хвилювання, витрачення великої кількості часу на врегулювання спору до звернення до суду, протягом якого була втрачена можливість користуватись транспортним засобом, відсутністю коштів на його ремонт, що спричинило ОСОБА_1 моральну шкоду яку оцінює в 1500,00 грн., яку також просить стягнути з відповідача.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові пояснення (а.с.96) в яких посилається на відсутність належних і допустимих доказів вини їх працівника ОСОБА_4 в ДТП з участю позивача  і наданий звіт щодо матеріальних збитків складений з порушеннями вимог законодавства і також не є таким доказом. Крім того, оскільки автомобіль проданий, тому взагалі його ремонтувати немає наразі потреби, а у відшкодуванні моральної шкоди потрібно відмовити через відсутність вини працівника відповідача.

          Суд, заслухавши пояснення  сторін, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно протоколу серії АИ №0966993 від 15.02.2007 року,  ОСОБА_4 1.02.2007 року в 23-20 год. на проспекті М.Гречка під час обгону транспортного засобу, керуючи тролейбусом, порушив правила, норми і стандарти в результаті чого було обірвано електричний провід контактної сітки, який, в свою чергу, пошкодив під час падіння автомобіль НОМЕР_1 (а.с.77).

Постановою про адміністративні правопорушення від 15.02.2007 року, яка набула законної сили, ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вищевказане правопорушення згідно ст. 139 ч.2 КпАП України і на нього накладено адміністративне стягнення в розмірі 136,00 грн.(а.с.78).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки BMW модель 316, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1.(а.с.6). Доказів, що вказаний автомобіль на даний час проданий, суду надано не було, позивач в судовому засіданні пояснив, що вказаним автомобілем користується інша особа згідно генеральної довіреності, доказів чого також представлено не було.

Згідно ч.3, ч.4  ст.61 ЦПК України обставини, встановлені  судовим  рішенням у цивільній, господарській або адміністративній  справі, що набрало  законної сили, не доказуються  при розгляді  інших справ, у яких  беруть участь  ті самі особи або особа,  щодо якої  встановлено ці обставини.

Вирок у  кримінальній справі, що набрав законної сили, або  постанова суду у справі  про адміністративне правопорушення  обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки  дій  особи, стосовно якої  ухвалено вирок  або постанову  суду, з питань, чи мали місце  ці дії та чи вчинені  вони цією особою.

Оскільки винність ОСОБА_4 у вчиненні ДТП  встановлено  вищевказаною постановою від 15.02.2007 р.  у справі   про адміністративне правопорушення,  остання  не підлягає доказуванню при  розгляді даної справи.

В судовому засіданні встановлено і не оспорюється сторонами, що ОСОБА_4 є працівником тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №2 КП «Київпастранс».

           Відшкодування юридичною або фізичною особою  шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою врегульоване нормами ст.1172 ЦК України, згідно вимог якої : 1. Юридична  або  фізична  особа  відшкодовує шкоду,  завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.      2. Замовник    відшкодовує   шкоду,   завдану   іншій   особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. 3. Підприємницькі   товариства, кооперативи   відшкодовують шкоду,  завдану  їхнім  учасником  (членом) під час здійснення ним підприємницької або  іншої  діяльності  від  імені  товариства  чи кооперативу.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України  шкода, завдана  джерелом  підвищеної небезпеки, відшкодовується  особою, яка на відповідній  правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє  транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого  створює  підвищену  небезпеку.

Згідно із п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за  вибором  потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду  і  такої  ж  якості,  полагодити пошкоджену  річ  тощо)  або  відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.   Розмір збитків,  що  підлягають  відшкодуванню   потерпілому, визначається  відповідно  до реальної вартості втраченого майна на момент  розгляду  справи  або  виконання  робіт,  необхідних   для відновлення пошкодженої речі.

Згідно акту Звіту №623 від 12.02.2007р. з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу,  вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки BMW модель 316, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 3139,14 грн. (а.с.7-9),  а за послуги по складанню калькуляції позивачем сплачено суму 300,00 грн. (а.с.14), тому сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає загалом : 3139,14 грн. + 300,00 грн.= 3439,14 грн.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом

Згідно ст.57 ЦПК України доказами  є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для  вирішення справи.

           В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених, ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.  58-59 ЦПК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, особа,  яка  бере участь у справі,  розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.     

Своїми процесуальними правами відповідач розпорядився на власний розсуд, і, зокрема, ніяких клопотань щодо проведення експертизи у разі своєї незгоди із наданим позивачем звітом з визначення вартості матеріального збитку, як і щодо оспорювання законності постанови про визнання винним і притягнення  ОСОБА_4. до адміністративної відповідальності - не заявлялось.

Відповідно до загальних підстав цивільно – правової відповідальності, обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.     

Суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500,00 грн. підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.     

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діяти чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.     

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня  1995 року (із подальними змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.     

Позивач свої моральні страждання обґрунтував тим, що з боку відповідача тривалий час  проявлялось байдуже ставлення до обов»язку відшкодування йому причинених його працівником майнових збитків, багаторазове особисте звернення до керівництва ТРЕД №2 щодо відшкодування матеріальних збитків, відсутність можливості користуватись власним транспортним засобом, оскільки не було коштів на його ремонт, що призвело до душевного хвилювання та порушення нормальних життєвих зв»язків через відсутність можливості керування і використання своїм автомобілем.

В судовому засіданні встановлені наявність моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок протиправних дій відповідача, вина останнього в її заподіянні, та причинний зв»язок між ними.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачки в частині відшкодування моральної шкоди, але вважає, що їх розмір в 1500,00 грн. є явно завищеним, тому, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості визначає його в сумі 500,00 грн., яку вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача.

Таким чином, оцінюючи належність і допустимість кожного доказу окремо, а також достатність їх взаємний зв»язок у сукупності, та, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, вказані позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 174, 215 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

позовну заяву - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»на користь ОСОБА_1 матеріальну в сумі 3439,14 грн., моральну шкоду в розмірі 500,00 грн. та судові витрати в розмірі 179,50 грн.

В задоволенні іншої частини позову –відмовити.

          Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва  через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: