Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 року           справа №2а-1831/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чебанова О.О.

суддів  Старосуда М.І. ,  Юрченко В.П.

при секретарі.Сухоцькій Д.Юза участі  представників відповідачаБабак Г.В., Будзинського А.В розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Стахановська Державна податкова інспекція в  Луганській області  на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року по справі № 2а-1831/11/1270  за позовом   Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4  до  Стахановської Державної податкової інспекції в Луганській області про  визнання неправомірними та скасування податкових  повідомлень-рішень   

            В С Т А Н О В И  Л  А :

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Стахановської Державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 14.01.2011 року № 0000011710/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.04.2011 року позовні вимоги  фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Стахановської Державної податкової інспекції в Луганській області були задоволені у повному обсязі, визнане неправомірним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 14.01.2011 року № 0000011710/0.

Суд першої інстанції встановив, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства, а тому застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач  подав апеляційну скаргу на обґрунтування  якої зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач про день, час та місце судового засідання був  повідомлений належним чином, проте його представник до суду не прибув.

Колегія суддів заслухавши судді-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріалами справи за доводами апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача  є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом під час розгляду спору встановлено наступне.

ОСОБА_4 зареєстрований виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області у якості фізичної особи-підприємця відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

У період з 22 по 29 листопада 2010 року відповідачем проведено перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками за період з 01.10.2007 року по 31.03.2010 року. Перевірку проведено на підставі службового посвідчення НОМЕР_3 від 10.02.1998 року та відповідно до наказу Стаханівської ОДПІ № 782 від 22.11.2010 року. Наказ про проведення перевірки видано відповідачем у зв’язку з отриманням від відділу розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області від 26.04.2010 року постанови про призначення позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 у зв’язку із розслідуванням кримінальної справи № 139-2548.   

За результатами перевірки, відповідачем 29.11.2010 року складено акт № 43/17-0113/НОМЕР_1, висновком якого вказано порушення позивачем пп.7.4.1, п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення податку на додану вартість на загальну суму 406 199,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 14.01.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 000001171/0, яким позивачу збільшено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій на 400 280,00 грн., в тому числі 320 224,00 грн. – за основним платежем, 80 056,00 грн. -   за штрафними санкціями.

З 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Податковий кодекс України та Закон України «Про державну податкову службу в Україні». Оскільки перевірку позивача здійснено до набрання чинності Податковим кодексом України, виходячи з вимог ст.ст. 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд перевіряє правомірність проведення перевірки саме відповідно до норм Закону України «Про державну податкову службу України».

П.1 ст.11 Закону України (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки) «Про державну податкову службу України» передбачено право податкового органу здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно з п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205 (надалі – Порядок), не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених даних.

Як вбачається з акту перевірки, висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов’язань з ПДВ за перевірений період здійснено на підставі звітності позивача з ПДВ за період 01.10.2007 року по 30.03.2010 року, запитів на проведення зустрічних перевірок та відповідей на них, наданих іншими податковими органами, відомостей з центральної бази даних ДРФО, актів попередньої планової виїзної перевірки від 29.09.2009 року та від 11.04.2008 року, довідки про результати дослідження ГВПМ ДПІ у м. Львові, та постанови ВКРС СВ ПМ ДПА у Львівській області.

При цьому первинні документи, що підтверджують (чи спростовують) факт здійснення ФОП ОСОБА_4 господарських операцій, а також податкові накладні, які, як було зазначено, є підставою для нарахування податкового кредиту, що прямо передбачено Законом України «Про податок на додану вартість», під час перевірки не досліджувались. Зазначене представниками Стахановської ДПІ в судовому засіданні не заперечувалось.

В матеріалах справи також відсутні спірні податкові накладні, включені позивачем в податковий кредит.

Згідно частині ІІ довідки Вищого адміністративного суду України «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року» зазначено, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.  

Відповідно ч.4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України N 2747-IV,  «суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи».

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України N 2747-IV,  судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При прийнятті постанови Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2011 року у справі №2а-1831/11/1270 судом були неповно з’ясовані всі обставини справи та їм не була надана належна правова оцінка, тобто рішення суду було прийнято необґрунтовано.

Відповідно до п. 3 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи в вищевикладеного, на підставі наявних в матеріалах справи доказів колегія судів дійшла висновків, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 14, 20, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Стахановської Державної податкової інспекції в  Луганській області  на постанову Луганського окружного адміністративного суд від 14.04.2011 року у справі № 2а-1831/11/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суд від 14.03.2011 року у справі № 2а-1831/11/1270 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Стахановської Державної податкової інспекції в Луганській області про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення – рішення від 14.01.2011 року № 0000011710/0 – скасувати, прийняти нову постанову:

У задоволенні  позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Стахановської Державної податкової інспекції в Луганській області про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення – рішення від 14.01.2011 року № 0000011710/0 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 26.07.2011 року.

Головуючий суддя                                                         О.О.Чебанов

Судді                                                                                М.І. Старосуд

                                                                       В.П. Юрченко