Головуючий у 1 інстанції - Медінцева Н.М.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2011 року  справа №2а-4541/11/0503           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів  Василенко Л.А. ,  Гімона М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі Донецької області про визнання бездіяльність та зобов’язання провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:    

Позивач звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі Донецької області про визнання бездіяльність та зобов’язання провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії за період з 01.01.2010 року по 01.02.2011 року.   

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УПФУ та зобов’язано УПФУ здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу як особі, що має статус дитини війни, за період з 01.09.2010 року по 01.02.2011 року, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Позивач, не погодившись з цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2011 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.    

          Відповідно до ч.8 ст.183-2 КАС України апеляційний перегляд проведено в порядку письмового провадження.  

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія  суддів  дійшла  до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишинню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач має статус «дитини війни»., що підтверджено пенсійним посвідченням. Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-4, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та № 10/рп/2008 від 22.05.2008 року були визнані неконституційними зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  № 2195-IV внесеними Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», чим було відновлено дію ст. 6 Закон № 2195-IV у попередній редакції.  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2010 році у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на застосуванні якого наполягає відповідач, оскільки відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Стосовно доводів позивача в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.

Позовні вимоги стосуються періоду з 01.01.2010 року по 01.02.2011 року.

Позивач же звернувся до суду з вказаним позовом 01 березня 2011 року.

Відповідно абз.1 частини другої статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячно доплати до пенсії. Таким чином, колегія суддів не приймає доводи позивача в апеляційній скарзі щодо того, що він не міг знати раніше про порушення його прав.

Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Отже, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, і висновки суду першої інстанції з цього приводу є вірними.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи щодо задоволення позовних вимог з 01.09.2010 року, тому підстави для скасування постанови  відсутні.  

На підставі викладеного, керуючись статями 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206,  211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -   

                                                  УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2011 року — залишити без задоволення.    

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі Донецької області про визнання бездіяльність та зобов’язання провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії — залишити без змін.       

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні постанови суду, прийнятої у скороченому провадженні, набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і подальшому  оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:    О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон