ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" серпня 2011 р.
Справа № 5004/1449/11
за позовом публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Укрінбанк", м. Луцьк
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Тивер" ЛТД, м. Луцьк
про стягнення 331293 грн.
Суддя: Войціховський В.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 – юрисконсульт Луцького центрального відділення (дов. №402 від 13.07.2011р.)
від відповідача: не з’явились
Суть спору: публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Укрінбанк" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Тивер" ЛТД" 346857,38 грн., в тому числі 327841,05 грн. суми простроченої заборгованості по відсотках за період з 01.09.2008р. по 17.07.2011р., 10249,32 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по кредиту за період з 18.07.2010р. по 24.08.2010р., 8767,01 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по відсотках за період з 18.07.2010р. по 17.07.2011р.
Ухвалою господарського суду від 28.07.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, подав клопотання №1551/4 від 11.08.2011р. про уточнення позовних вимог (а.с. 58-59) в якому просить суд стягнути з ТзОВ "Тивер" ЛТД 331293 грн., в тому числі 312276,67 грн. суми простроченої заборгованості по відсотках за період з 21.10.2008р. по 17.07.2011р., 10249,32 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по кредиту за період з 18.07.2010р. по 24.08.2010р., 8767,01 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по відсотках за період з 18.07.2010р. по 17.07.2011р.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Зазначене клопотання сторони було розглянуто в судовому засіданні та задоволене, у зв’язку з чим спір господарським судом вирішується виходячи з нової загальної ціни позову, котра становить 331293 грн.
При цьому суд виходив також і з того, що зменшення позовних вимог не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів. Згідно пункту 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. №01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов’язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
В обґрунтування пред’явлених до відповідача позовних вимог позивачем здійснюється посилання на укладення між сторонами кредитної угоди №342 від 18.07.2007р., надання відповідачу на виконання умов угоди кредитних коштів, невиконання ТзОВ "Тивер" ЛТД своїх зобов’язань за договором в частині своєчасного повернення коштів, нарахування у зв’язку з цим відсотків та штрафних санкцій.
Відповідачем всупереч вимогам ухвали від 28.07.2011р. про порушення провадження у справі не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання товариство з обмеженою відповідальністю "Тивер" ЛТД не направило, хоча про день та час судового розгляду справи повідомлялось належним чином (зазначена ухвала направлялась судом рекомендованою кореспонденцією за трьома адресами товариства "Тивер" (визначеною відповідачем в кредитній угоді: м. Луцьк, вул. Бринського, 4, зазначеній позивачем у позовній заяві: м. Луцьк, пр. Перемоги, 30, а також зазначеній у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.08.2011р. №10702519 (а.с. 49-51): м. Луцьк, вул. Глушець, 55).
Ухвали суду від 28.07.2011р., котрі направлялись за адресами відповідача: м. Луцьк вул. Бринського, 4, та м. Луцьк, пр. Перемоги, 30, були повернуті до суду без вручення адресату з тих підстав, що останній "за зазначеною адресою не проживає" та "за закінченням терміну зберігання" (відмітки поштових відділень зв’язку на конвертах рекомендованої кореспонденції – а.с. 45-48, 54-57). Направлена на юридичну адресу відповідача: м. Луцьк, вул. Глушець, 55 (супровідний лист – а.с. 52), ухвала суду про порушення провадження у справі до суду без вручення адресату повернута не була.
При цьому судом враховано, що Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв’язку", а саме пунктом 99 даної Постанови, визначено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані поштові листи з позначкою "Судова повістка", вручаються адресату, а в разі його відсутності – повнолітньому члену сім’ї. У разі відсутності адресата, або повнолітніх членів його сім’ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Таким чином, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв’язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" та "за зазначеною адресою не проживає", з урахуванням конкретних обставин справи, може вважатися належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Викладені обставини свідчать про повне виконання судом свого обов’язку щодо належного повідомлення сторони у справі (в даному випадку відповідача) з приводу здійснення судового розгляду справи за її участю.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подані, справу може бути розглянуто за наявними в ній документами.
Оскільки обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 11.08.2011р. відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.
Водночас згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").
Присутній в судовому засіданні представник Луцького центрального відділення ПАТ "Укрінбанк" з приводу розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
18 липня 2007 року між акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі Луцької філії (на даний час публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення), м. Луцьк та товариством з обмеженою відповідальністю "Тивер" ЛТД, м. Луцьк було укладено кредитну угоду №342 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якої банк зобов’язався надати позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії на термін до 17.07.2008р. з лімітом кредитної лінії 360000 грн. зі сплатою 19% річних. Додатковими угодами від 31.07.2008р. та 08.10.2007р. до кредитної угоди №342 від 18.07.2007р. сторонами було збільшено ліміт кредитної лінії до 600000 грн., з 01 червня 2008 року ліміт встановлено в сумі 400000 грн., з 01 липня 2008 року – в сумі 200000 грн.
Одержання кредиту у визначеному сторонами розмірі стверджується розпорядженнями банку від 18.07.2007р., 31.07.2007р., 08.10.2007р.
У відповідності до п. 5.3.2. кредитної угоди №342 від 18.07.2007р. відповідача зобов’язувався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки, комісійні та інші платежі у порядку, визначеному п.п. 3.2, 3.4, 3.5, 3.6, 4.1 угоди.
Умовами договору (п. 3.4.1) встановлено, що відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на дату платежів по процентах за кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в п. 5.1.3 угоди.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори.
З моменту укладення кредитної угоди між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які врегульовані як загальними положеннями про зобов’язання, так і окремими зобов’язаннями щодо кредиту.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Укладений між сторонами у справі договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №342 від 18.07.2007 р. за своєю правовою природою виступає кредитним договором.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України ).
Кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Овердрафт – короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.
Згідно з ч. 1 ст. 1056№ Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.
Судом встановлено, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №342 від 18.07.2007р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.
У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Рішенням господарського суду Волинської області від 17.11.2008р. у справі №04/122-50 було постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тивер" ЛТД на користь акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Луцької філії 600000 грн. заборгованості по кредиту, 15573,77 грн. відсотків за користування кредитом, 45770,50 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом, 6615,13 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду Волинської області від 17.11.2008р. у справі №04/122-50 у встановленому законодавством порядку набрало законної сили.
Згідно наданих в судовому засіданні представником позивача пояснень, на момент звернення кредитної установи до суду з відповідним позовом, на час порушення судом провадження у справі №5004/1449/11 та на час судового розгляду справи заборгованість ТзОВ "Тивер" ЛТД згідно кредитної угоди №342 від 18.07.2007р. не змінилась, рішення суду у справі №04/122-50 виконане не було, присуджені до стягнення суми не сплачені, у зв’язку з чим заборгованість відповідача за кредитною угодою становить 600000 грн.
Враховуючи невиконання ТзОВ "Тивер" ЛТД взятих на себе зобов’язань в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування останніми позивачем було ініційовано питання щодо стягнення з відповідача в судовому порядку 312276,67 грн. суми простроченої заборгованості по відсотках за період з 21.10.2008р. по 17.07.2011р., 10249,32 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по кредиту за період з 18.07.2010р. по 24.08.2010р., 8767,01 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по відсотках за період з 18.07.2010р. по 17.07.2011р.
Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності із ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
В даному випадку сторони в пунктах 7.3, 7.4 кредитної угоди №342 від 18.07.2007р. передбачили, що у разі порушення строків сплати процентів за кредитом позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. У разі порушення граничного терміну повернення кредиту з урахуванням встановленого цією угодою ліміту кредитної лінії позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення кредиту (чи приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п.п. 3.1. 3.5.1.), у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Судом встановлено, що суми, котрі входять до ціни позову, зокрема, прострочена заборгованість відповідача по відсотках за період з 21.10.2008р. по 17.07.2011р. в розмірі 312276,67 грн., 10249,32 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по кредиту за період з 18.07.2010р. по 24.08.2010р., 8767,01 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по відсотках за період з 18.07.2010р. по 17.07.2011р., нараховані у відповідності до фактичних обставин справи, положень чинного законодавства та укладеного між сторонами договору, підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а відтак підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Тивер" ЛТД.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 173, 193, 202, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 204, 509, 525-527, 530, 546, 549, 599, 610, 611, 629, 1054, 10561 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тивер" ЛТД (юридична адреса: м. Луцьк, вул. Глушець, 55, фактичні адреси: м. Луцьк, вул. Бринського, 4, м. Луцьк, пр. Перемоги, 30, код ЄДРПОУ 13353421) на користь публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Укрінбанк" (м. Луцьк, пр. Соборності, 32, код ЄДРПОУ 05839888) 312276,67 грн. суми простроченої заборгованості по відсотках, 10249,32 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по кредиту, 8767,01 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по відсотках, а всього 331293 грн., 3313 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя В. А. Войціховський
Повний текст рішення
складено та підписано
11.08.11