КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-947/11                                       Головуючий у 1-й інстанції:   Савранський О.А.  

Суддя-доповідач:  Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" липня 2011 р.                                                                                                                 м. Київ

Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді            - Пилипенко О.Є.,

суддів                                  - Романчук О.М. та Шелест С.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання виплатити недоплачені виплати, передбачені ст..ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив  визнати протиправною бездіяльність відповідача по ненарахуванию та невиплаті позивачу повному обсязі доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, та щомісячної додаткової пенсії, як особі, віднесеній до категорії 4, за останні шість місяців по дату подання цієї позовної заяви до суду; зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням раніше виплачених сум за останні шість місяців по дату подання цієї позовної заяви до суду; зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, як особі, віднесеній до категорії 4, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням раніше виплачених сум за останні шість місяців по дату подання цієї позовної заяви до суду.

Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2011 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язано здійснити перерахунок доплат до пенсії позивачу як особі, яка проживає у 4 зоні посиленого радіологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як потерпілій особі від аварії на ЧАЕС, віднесеній до 4 категорії, відповідно до вимог ст.. 39, 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 25.07.2010 року по 25.01.2011 року включно, за мінусом виплачених сум за вказаний період.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати оскаржувану постанову, направивши справу на новий розгляду до суду першої інстанції. Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін,  виходячи з наступного.

Як вбачається з копії посвідчення НОМЕР_1, що міститься в матеріалах справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Всупереч ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону відповідно до ПКМУ № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року та ПКМУ № 1 від 03.01.2002 р. відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.39 зазначеного Закону.

 Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Окрім того, у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Посилання апелянта на Закон № 107-VI є безпідставними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2011–без змін.

Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області –залишити без задоволення, а постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2011 –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий  суддя                                                                               О.Є.Пилипенко

Судді                                                                                                 О.М.Романчук

                                                                                           С.Б. Шелест