КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3782/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бартко В.М.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
"26" липня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.,
суддів - Романчук О.М. та Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м.Фастові Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачці щомісячної доплати як проживаючій в зоні посиленого радіологічного контролю, згідно ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»незаконними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої суми щомісячної доплати як пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 08.08.2010 року.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2011 року позов задоволено: визнано дії відповідача щодо відмови в проведенні та виплаті позивачці неправомірними та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю відповідно до чинної редакції ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (з врахуванням її зростання), починаючи з 08.08.2010 року, за виключенням сум фактично проведених виплат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати оскаржувану постанову, направивши справу на новий розгляду до суду першої інстанції. Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з копії посвідчення НОМЕР_1, що міститься в матеріалах справи, позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону відповідно до ПКМУ № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року та ПКМУ № 1 від 03.01.2002 р. відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.39 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Посилання апелянта на Закон № 107-VI є безпідставними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2011 року –без змін.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И ЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Фастові Київської області –залишити без задоволення, а постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2011 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді О.М.Романчук
С.Б. Шелест