КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1601/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кіхтенко Н.І.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
"26" липня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.,
суддів - Романчук О.М. та Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язання донарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати несплаченої позивачці державної соціальної допомоги як дитині війни незаконною та зобов’язати відповідача перерахувати та сплатити позивачці в повному обсязі як дитині війни недоплачене щомісячне підвищення до пенсії з 01 лютого 2010 року по день звернення до суду.
Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 березня 2011 року позовні вимоги за період з 01.02.2010 року по 24.08.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 березня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено: визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язано здійснити перерахунок надбавки до пенсії позивача, виходячи із розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести доплати у відповідності до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 24.08.2010 року по 24.02.2011 року в розмірі 30 % щомісячно, за мінусом вже виплачених коштів за вказаний період.
Не погоджуючись із постановою суду від 16 березня 2011 року відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову –без змін виходячи із наступного.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Згідно ст. 6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.
Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог – законним і обґрунтованим.
Також колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв’язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
При ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції судом було правомірно зобов’язано відповідача врахувати, що частину підвищення по пенсії, як дитині війни, позивачу було виплачено раніше.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 березня 2011 року –без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області –залишити без задоволення, а постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16 березня 2011 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді О.М. Романчук
С.Б. Шелест