Судове рішення #17318503

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22ц-1545\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Бершадська О.В.

26                                                                                   Доповідач Письменний  О. А.   

УХВАЛА

Іменем України

09.08.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

             головуючого Полежая В.Д.,

             суддів Письменного О.А., Чельник О.І.,

             при секретарі  Зінов’євій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 06 травня 2011 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановила:

В жовтні 2010 року позивач звернувся в суд з позовом, яким просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»заборгованість за кредитним договором № 87/2007/Ж від 14.06.2007 року в сумі 217 114 (двісті сімнадцять тисяч сто чотирнадцять) грн. 88 коп., а також судовий збір в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.  

Зазначив, що 14 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк, правонаступником  якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір  № 87/2007/Ж, за  умовами  якого  позичальнику ОСОБА_2  надано кредит у сумі 21 800 (двадцять одна тисяча вісімсот) доларів США 00 центів  зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,00 процентів річних для цільового використання - проведення розрахунків по договору купівлі-продажу від 14.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 1616, що укладений між позичальником ОСОБА_2 та ОСОБА_6, згідно якого позичальник придбає у власність нерухоме майно - квартиру № 7, що знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Повітрянофлотська, 57, загальною площею 34,92 кв.м., на строк до 14.06.2032 року.

На підставі п. 5.1.3 кредитного договору та листа повідомлення № 17/25-1300 від 04.11.2008 року і повідомлення про вручення поштового відправлення № 6375042 процентну ставку за користування кредитними коштами було підвищено до 16,50 % річних. 14.06.2007 року було укладено договір поруки, згідно якого поручитель ОСОБА_3 зобов'язався солідарно  із  кредитором відповідати за виконання останнім умов кредитного договору. Відповідно до п. 2.5.1. кредитного договору, позичальник зобов'язався щомісячно до дати,  встановленої  в графіку, який є додатком № 1 до Договору, поповнювати свій поточний рахунок у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковим перерахуванням, у  сумах не менших сум чергового погашення відповідної частини Кредиту та процентів, встановлених  в графіку. Обов'язок позичальника щомісячно повертати частини кредитних коштів згідно зазначених умов, закріплений також в  п.3.3.3. кредитного договору. В порушення зазначених умов кредитного договору, відповідач не виконував свої зобов'язання  належним чином, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед Банком в розмірі 26 50 6(двадцять шість тисяч п'ятсот шість) доларів США 69 центів, в т.ч.: 20 636,80 дол. США - заборгованість за кредитом; з яких - 19 182,80 дол. США - строкова заборгованість;  1 454,00 дол. США - прострочена заборгованість; а також  5 869,89 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом.  Крім  того, заборгованість по сплаті щомісячної комісії становить - 693,55 грн.    та  штраф за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів за користування кредитом в  розмірі   20 % від суми заборгованості становить - 6 353,16 грн.

Суд позов задовольнив, стягнув солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»заборгованість за кредитним договором від 14.06.2007 року в розмірі - 217 114 грн. 88   коп., а також судові витрати: з кожного по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та по 850 грн. судового збору.

Відповідачі з рішенням суду не згодні, оскільки позов не визнають повністю, подали апеляційну скаргу, в якій вказали, що вимоги Банку є безпідставними та необґрунтованими. Вважають, що кредитна заборгованість є  більшою за реальну суму заборгованості, оскільки позивач не подав жодного доказу того, саме в який момент виникла заборгованість, доказу порядку  її нарахування; у позивача  сплив  строк позовної давності, який  встановлюється тривалістю три роки та спеціальної давності для  стягнення неустойки (штрафу, пені) один рік; відсутні доводи вибору   курсу  НБУ станом  на 02.06.2010 року;   розрахунок   заборгованості, який  надано суперечить Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме   ст.7.3 «Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті». Крім  того, надавши  кредит  в іноземній валюті, банк не попередив споживача, що валютні  ризики  під час виконання зобов’язань за  договором несе  споживач, як  це передбачено ст. 11 Закону «Про захист прав  споживачів»та п.3.8  Правил надання  банками  України  інформації споживачу  про умови кредитування  та сукупну вартість  кредиту. Зазначають, що суд не звернув увагу на зазначені доводи, внаслідок чого ухвалив незаконне рішення. Просять скасувати рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 06 травня 2011 року та в позові відмовити повністю.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів (ч.2 ст. 1050 ЦК України).

Обставини, викладені відповідачами в обґрунтування апеляційної скарги, не дають підстав для її задоволення.

Встановлено, що позивач свої зобов’язання, передбачені Кредитним договором, виконав у повному обсязі, видавши кредитні кошти, що підтверджується заявою про видачу готівки (а.с. 80).

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та поручитель ОСОБА_3 укладено договір поруки № 87/2007/Ж/П-1 від 14.06.2007 року, за яким поручитель зобов’язався перед кредитодавцем про солідарну відповідальність  за виконання боржником зобов’язань  за кредитним  договором.

Позичальник частково виконував умови зобов’язання, а з жовтня 2008 року порушує умови повернення кредиту, що призвело до нарахування  штрафу  в порядку п. 4.3. кредитного договору.

Згідно до пункту 3.2.4 кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та поручителем своїх боргових та інших зобов’язань за кредитним договором. Згідно п.3.1 договору поруки, у випадку невиконання зобов’язань по кредитному договору та договору поруки, поручитель і боржник відповідають перед кредитодавцем як солідарні боржники,  що відповідає положенням ст. ст. 553, 554 ЦК  

Твердження відповідачів, що надавши кредит в іноземній валюті, банк не попередив їх про те, що валютні  ризики під час виконання зобов’язань за договором несе  споживач, не відповідає дійсності, оскільки п. 2.9 Договору застерігає, що усі платежі для повернення кредиту та процентів за його користування повинні здійснюватись позичальником у валюті кредиту. Діючим законодавством України не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти –гривні і, як убачається з матеріалів справи, при укладенні спірного договору ОСОБА_2 були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили її прийняти ці умови на невигідних для себе умовах.

Не спростовують правильного висновку суду і інші аргументи апеляційної скарги.

Вимоги банку правомірні, відповідають закону та умовам кредитного договору, договору поруки, тому суд правомірно задовольнив їх в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,          

Ухвалила

Апеляційну скаргу відхилити. Рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 06 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація