Справа № 2-а-478/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 08.08.2011  

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Рудик Л.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Рівненської міської ради про визнання неправомірних дій по нарахуванню та виплаті щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги,

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Рівненської міської ради про визнання неправомірних дій по нарахуванню та виплаті одноразової допомоги до Дня Перемоги, посилаючись на те, що він має статус інваліда війни 3 групи (пов’язана з ЧАЕС) відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та перебуває на обліку у відповідача.

Відповідно до ст. 13 Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” позивач має право на отримання щорічної одноразової  грошової допомоги  до 5 травня в розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком, але у 2011 році ця допомога йому була виплачена не в повному обсязі лише в сумі 510 гривень, що не відповідає вимогам Закону, при тому що мінімальна пенсія за віком в  квітні 2011 році складала 764 гривні. При зверненні до відповідача для проведення перерахунку і сплаті недоплаченої допомоги позивачу було відмовлено, а тому просить суд визнати протиправними дії по нарахуванню та виплаті одноразової допомоги до Дня Перемоги, зобов’язати зробити перерахунок та стягнути з відповідача недоплачену суму.

Відповідач надав до суду письмове заперечення, згідно якого заперечує проти задоволення позову, мотивуючи тим, що позивачу сплачено у квітні 2011 року грошову допомогу до 5 травня відповідно до Постанови КМУ від 04.04.2011 № 341 «Про розміри разової грошової допомоги , що виплачується у 2011 року відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” у розмірі 510 грн. Оскільки позивач отримав дану допомогу згідно положень діючого законодавства та у межах фінансового забезпечення, просить у задоволені позову відмовити.

Оцінюючі докази, судом встановлено, що згідно посвідчення, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Рівненської міської ради 15 квітня 2005 року за № НОМЕР_1 серія Є, позивач дійсно має статус інваліда війни 3 групи (пов’язаної з ЧАЕС) і перебуває на обліку в УПСЗН Рівненської міської ради.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції від 04.07.2002, яка набрала чинності 31.07.2002р), встановлено розміри виплати щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни до 5 травня:  інвалідам 3 групи –сім мінімальних пенсій за віком та відповідно до ст. 171 цього закону обов’язок  здійснення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня  покладено на  органи праці та соціального захисту населення, а тому УПСЗН Рівненської міської ради є належним відповідачем у справі.

В 2011 році  зміни до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не вносились, обмежень для застосування цієї статті законодавчо не встановлено, а тому в 2011 році підлягає виплаті грошова допомога в розмірах, передбачених Законом “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції від 04.07.2002, яка набрала чинності 31.07.2002р ).

Із повідомлення УПСЗН Рівненської міської ради № П-188/1 від 11.05.2011 року вбачається, що в 2011 році позивач отримав  грошову допомогу до 5 травня в розмірі 510  гривень. Гроші перераховані позивачеві на його рахунок в банку 18.04.2011 року.  

Враховуючи, що на момент проведення виплати –в квітні 2011 року  обмежень щодо застосування ст.13 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не було, грошова допомога позивачу  підлягає виплаті в розмірі, встановленому цим Законом, а саме в розмірі 7-ми  мінімальних пенсій за віком, яка станом на 01 квітня  2011 року становила 764 грн.

Оскільки у 2011 році  виплата була проведена  позивачеві в меншому розмірі, ніж встановлено законом, суд вбачає, що право позивача в частині проведення цих виплат було порушене, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення. У зв’язку з цим суд вважає за необхідне зобов»язати відповідача зробити перерахунок та виплатити позивачеві недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу в розмірі  7-ми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше сплачених сум.

При визначенні  розміру  допомоги до 5 травня суд вважає за можливе за аналогією закону застосування розміру мінімальної пенсії за віком, установленого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за нормою якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тому що іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а відсутність такого правового акту не є підставою для відмови в реалізації позивачем законного права на отримання  щорічної одноразової грошової допомоги підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 13 Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Суд, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними (урядовими) нормативними актами, які встановлюють відмінні від законів розміри грошової виплати, не приймає до уваги доводи відповідача про законність проведення виплат у 2011 році в межах бюджетних призначень на підставі Постанови КМ України від 04.04.2011 року № 341 «Про розміри  разової  грошової допомоги  що виплачується у  2011 році  відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських  переслідувань», тому що  ст. 13 Закону України  «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»( в редакції від 04.07.2002, яка набрала чинності 31.07.2002) є чинною, а тому підлягає застосуванню Закон.

Керуючись ст.ст.2,3,11,17,18,99,100,122,159-163, 187 ч.2 КАС   України, ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008,  суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Рівненської міської ради про визнання неправомірних дій по нарахуванню та виплаті щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги задовольнити.

 Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Рівненської міської ради Рівненської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги  (до 5 травня) за 2011 рік як інваліду війни 3 групи відповідно до ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту”.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Рівненської міської ради Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1  щорічну одноразову допомогу до Дня Перемоги  (до 5 травня) за 2011 рік як інваліду війни 3 групи відповідно до ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту” у розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням раніше сплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя