ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 серпня 2011 р. Справа №2а-4964/11/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в складі судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі Автономної Республіки Крим
до Державного підприємства Красноперекопський завод продовольчих товарів
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Управління пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АРК звернулося з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по несплаті збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 62359,27 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АРК платником збору, внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та зобов’язаний вчасно та в повному обсязі сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Внаслідок невиконання цього обов’язку, станом на 30.01.2011 року у відповідача утворилася заборгованість в сумі 62359,27 гривень, у зв’язку з чим вони просить стягнути цю суму примусово.
В судовому засіданні 21 червня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав.
В судове засідання, призначене на 02 серпня 2011 року представник позивача не з’явився, від нього надійшло клопотання, в якому він просить розглянути справу в його відсутність та задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні 21 червня 2011 року наявність заборгованості зі страхових внесків визнав, але проти позову заперечував з тих підстав, що ухвалою Господарського суду АРК відносно підприємства застосована процедура банкрутства – санація та припинені повноваження розпорядника майна боржника. Зараз вирішується питання щодо призначення іншого керуючого санацією боржника, після чого у позивача буде можливість пред’явити до нього вимоги щодо стягнення виниклої поточної заборгованості, а тому ця сума не підлягає стягненню за рішенням суду.
В судове засідання, призначене на 02 серпня 2011 року представник відповідача не з’явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Красноперекопський завод продовольчих товарів» є юридичною особою та зареєстроване платником збору, внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управління Пенсійного фонду у Красноперекопському районі АР Крим (реєстраційний номер 05090020).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (яка була діючою на момент виникнення заборгованості відповідача), страхувальник у встановлені строки зобов'язаний подавати позивачу розрахунки зобов'язання зі сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно визначає розмір зобов'язань перед Пенсійним Фондом.
Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 6 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачений ст.ст. 19, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.
Згідно з п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
Згідно абз. 1 підп. 5.1.4 п. 5 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Розмір страхових внесків встановлений Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400 та розділом 4 Інструкції - 21-1.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або, які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 вищезазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Таким чином, абз. 5 та абз. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” врегульовано сплата саме авансових платежів, які справляються страхувальником - роботодавцем у разі виплати заробітної плати (доходу) протягом базового звітного періоду, за який нарахована така заробітна плата.
Частина 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Як встановлено судом, згідно наданих підприємством розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, їх сума, що підлягає до сплати, станом на 30 січня 2011 року, за період з листопада 2008 року по грудень 2010 року складає 62359,27 гривень.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав, що за цей період сплата страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підприємством не проводилась та не заперечує наявності заборгованості, яку просить стягнути позивач.
Щодо доводів представника відповідача відносно того, що вказана заборгованість не підлягає стягненню за рішенням суду, оскільки підприємство перебуває у процедурі банкрутства, суд вважає їх неспроможними з наступних підстав.
Як встановлено судом, дійсно Ухвалою Господарського суду АРК від 21 грудня 2010 року відносно Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» застосована процедура банкрутства – санація (відновлення платоспроможності боржника), припинені повноваження розпорядника майна боржника, керуючим санацією боржника призначено арбітражного керуючого.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 року ухвала в частині призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого була скасована.
Ухвалою Господарського суду АРК від 31.05.2011 року комітет кредиторів ДП «Красноперекопський завод продовольчих товарів» зобов’язано провести засідання, на якому вирішити питання про кандидатуру керуючого санацією.
Згідно ч. 6 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», керуючий санацією зобов’язаний розглядати вимоги кредиторів щодо обов’язків боржника, виниклим після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації.
Разом з тим, як пояснили в судовому засіданні представники сторін, до цього часу засідання не проведено та питання про кандидатуру керуючого санацією не вирішено, ухвала Господарського суду щодо призначення керуючого санацією не виносилась.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 15-рп2002 від 09.07.2002 року щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Таким чином, застосування до відповідача процедури банкрутства та вирішення на цей час питання щодо призначення керуючого санацією не може бути перешкодою для права позивача на судовий захист у відносинах з таким підприємством, виниклим через неналежне виконання останнім своїх зобов’язань щодо сплати обов’язкових платежів.
З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов’язується завершення підприємницької діяльності боржника – він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов’язання, а отже відшкодування зобов’язань поточних кредиторів повинно відбуватись за загальними правилами.
Оскільки відповідач належним чином та у встановлені строки не сплачує узгодженої суми заборгованості зі страхових внесків, вона підлягає стягненню з нього примусово, а отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Оскільки позивач є звільненим від сплати судових витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» (96000, м. Красноперекопськ, вул. Фрунзе, 60, пр 26009114400, Красноперекопське відділення КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 00379011) на користь Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі Автономної Республіки Крим (98600, м. Красноперекопськ, пл.. Героїв Перекопу, 1-а, на рр 2560270446112 у ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805, ЕДРПОУ 22300375) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 62359 (шістдесят дві тисячі триста п’ятдесят дев’ять) гривень 27 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення десятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Кононова Ю. С.