ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2011 р.  Справа №2а-6983/11/0170/25

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О., за участю представників позивача – ОСОБА_1, довіреність бн від 01.01.2011 року, ОСОБА_2, довіреність бн від 26.07.2011 року; представника відповідача – ОСОБА_3, довіреність № 127\10-0 від 30.11.2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом   

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Моторс Крим» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення,

                                                            В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Дельта Моторс Крим» звернулось до  Окружного адміністративного суду з позовом,   в якому просить визнати незаконними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі щодо відображення в Акті тверджень відносно нікчемності угод ТОВ «Дельта Моторс Крим» та ПП «Базис Торг»; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 31 травня 2011 року № 0005762301; визнати незаконними дії ДПІ в м. Сімферополі відносно самостійного застосування наслідків недійсності угод та завищення податкового кредиту в сумі 20705 гривень за грудень 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань його взаємовідносин з ПП «Базис - Торг» за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт № 5566\23-4\33849420 від 04 травня 2011 року. В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що в грудні 2010 року позивач сформував за рахунок ПП «Базис Торг» податковий кредит з ПДВ в сумі 20705 гривень. В той же час було встановлено, що в перевіряємому періоді ПП «Базис Торг» мало взаємовідносини з ПП «Фрегат ХХ1», яке має стан платника «8» - місцезнаходження не встановлено та з ПП «Родіна ХХ1», в якого відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби що унеможливлює продаж цими суб’єктами господарювання товарів ПП «Базис Торг», а як наслідок укладені цим підприємством угоди по ланцюгу з ТОВ «Дельта Моторс Крим» є нікчемними. Вважає ці висновки податкової інспекції протиправними, оскільки укладений ними з ПП «Базис Торг» договір на надання рекламних послуг реально відбувся, його виконання, а також формування позивачем податкового кредиту за рахунок контрагента підтверджено всіма необхідними первинними документами.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що позаплановою невиїзною перевіркою ПП «Базис Торг», якій був контрагентом позивача в перевіряємому періоді було встановлено, що основними постачальниками продукції підприємству в грудні 2010 року були ПП «Фрегат ХХ1» та ПП «Родіна ХХ1», діяльність яких була визнана нікчемною, удаваною та такою, що протиричить інтересам держави та суспільства. В ході перевірки були встановлені порушення ведення цими підприємствами господарської діяльності щодо формування податкового кредиту та податкового зобов’язання в тому числі в грудні 2010 року. Оскільки було встановлено, що в грудні 2010 року ПП «Базис Торг» мало взаємовідносини з ТОВ «Дельта Моторс Крим», податкова інспекція дійшла висновку, що укладені між ними угоди також є нікчемними, були спрямовані на отримання позивачем податкової вигоди шляхом формування «штучного» податкового кредиту з ПДВ.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Дельта Моторс Крим» з питань його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» за грудень 2010 року, за результатами якої був складений акт № 19916\0\23-2 від 04.05.2011 року (а.с. 8-16).

Висновками зазначеного акту було встановлено порушення ТОВ «Дельта Моторс Крим» п.п. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168\97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 20705 гривень.

На підставі зазначених висновків, було прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення:

-           № 0005762301 від 31.05.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання ТОВ «Дельта Моторс Крим» з податку на додану вартість на загальну суму 25881 гривня, у тому числі за основним платежем – 20705 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями – 5176 гривень  (а.с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку податкового органу про зменшення податкового кредиту позивача є неправомірне включення його контрагентом – ПП «Базис Торг» за договорами поставки, укладеними з ПП «Родіна ХХ1» до складу податкового кредиту суми ПДВ за отриманий від них в грудні 2010 року товар у розмірі 172751,22 гривень та з ПП «Фрегат ХХ1» - у розмірі 278150,78 гривень, що було встановлено актом перевірки ПП «Базис Торг» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року від 28 березня 2011 року.

Судом встановлено, що 05 січня 2009 року між ПП «Базис Торг» та ТОВ «Дельта Моторс Крим» було укладено договір № 05\05.01.2009\38 про надання рекламних послуг, відповідно до якого замовник (ТОВ «Дельта Моторс Крим») доручив, а виконавець (ПП «Базис Торг») прийняв на себе зобов’язання щодо виготовлення та розміщення власними силами та коштами з послідуючою передачею продукції у власність замовника, рекламу на стаціонарних несучих конструкціях (билбордах), якій в свою чергу зобов’язався надати матеріали та сплатити виконані послуги, вартість яких визначається актом здачі – прийомки виконаних робіт (а.с. 18-20).

30 грудня 2010 року між сторонами договору був підписаний акт здачі – прийомки робіт (надання послуг) на загальну суму 124750 гривень, в тому числі ПДВ – 20705,39 гривень, в той же день ПП «Базис - Торг» була виписана податкова накладна на зазначену суму (а.с. 21, 22).

Державна податкова інспекція в м. Сімферополі, здійснюючи перевірку позивача дійшла висновку щодо нікчемності зазначеного правочину, оскільки перевіркою ПП «Базис - Торг» було  не підтверджено факт поставки на його адресу товарів від «ПП Фрегат ХХ1» та ПП «Родіна ХХ1», а як наслідок воно не могло поставити продукцію на адресу ТОВ «Дельта Моторс Крим».

Тобто, порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» полягало в тому, що позивач заявив до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за відсутності надмірної сплати цього податку до бюджету в ланцюгу продажу товарів.

Ніяких інших правових та фактичних підстав для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування податковою інспекцією не встановлено.

Суд не може погодитись з висновком податкової інспекції стосовно того, що відсутність підтвердження постачальниками товару в ланцюгу постачання податку на додану вартість до бюджету позбавляє покупця права на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 цього Закону, 1.7. податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:  дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5 ст. 7 Закону).

Документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена податкова накладна, яка підтверджує сплату податку на додану вартість (пп. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

П.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює вимоги до податкових накладних, які надають право покупцю формувати податковий кредит з податку на додану вартість передбачає, що платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити окремими рядками: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи; зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України «Про податок на додану вартість», таких як обов’язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету, не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов’язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов’язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов’язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Як встановлено судом, ПП «Базис Торг», яким була складена та видана ТОВ «Дельта Моторс Крим» податкова накладна, є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100147207 від 23 жовтня 2008 року (а.с. 34).

ТОВ «Дельта Моторс Крим» є третім в ланцюзі учасників договірних відносин від ПП «Родіна ХХ1» та ПП «Фрегат ХХ1», які, відповідно до встановлених податковою інспекцією обставин мали ознаки фіктивності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність  рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пункт 1 ст. 70 КАС України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування у цій справі є доказування наявності або відсутності фактів, викладених в Акті № 5566\34-4\33849420 від 04 травня 2011.

При проведенні перевірки та складанні зазначеного акту була перевірена  первинна податкова документація платника податку, яка була підставою для формування ТОВ «Дельта Моторс Крим» податкового кредиту та жодних зауважень щодо цієї документації в акті не викладено.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв’язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов’язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов’язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Чинним законодавством України на покупця товару – платника податку не покладено обов’язку при формуванні податкового кредиту та заявлені суми від’ємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов’язань до бюджету.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємством, яке було та є зареєстрованим платником податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформленої податкової накладної.  

Таким чином, на думку суду, на момент укладення договору з ПП «Базис Торг» та на момент виконання цього договору позивач не міг та не повинен був передбачати порушення податкового законодавствами підприємствами, які навіть не були його контрагентами безпосередньо.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, на думку суду, податковим органом не надано будь-яких фактичних даних на підтвердження обставин, зазначених в акті – перевірки та письмових запереченнях, що договір безпосередньо між ПП «Базис Торг» та ТОВ «Дельта Моторс Крим» має ознаки фіктивності, висновок податкової інспекції  щодо фіктивності цього договору, що створює можливість відшкодування ПДВ з бюджету ніяким чином не підтверджений, а тому суд вважає нарахування позивачеві податкового зобов’язання згідно з оспорюваним податковим повідомленнями – рішеннями  безпідставним.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій по відображенню в акті тверджень відносно нікчемності угод, а також відносно самостійного  застосування наслідків нікчемності угод, то суд вважає за необхідне в них відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Позивач оскаржує дії відповідача, пов’язані із складанням ним акту перевірки податкового законодавства.

Акт перевірки – це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки фінансово – господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

В акті перевірки фіксується інформація щодо виявлених порушень та він є підставою для винесення податкового повідомлення – рішення, яке і є тим рішенням суб’єкта владних повноважень, яке породжує певні правові наслідки і має обов’язків характер для суб’єктів цих відносин.

Ніяких інших дій окрім проведення перевірки позивача, результати якої були зафіксовані актом перевірки, на підставі якого, в свою чергу, було винесено оскаржуване податкове повідомлення – рішення, Державна податкова інспекція м. Сімферополя відносно позивача не вчиняла.

Суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення, яке є результатом діяльності відповідача щодо проведеної перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню, а окремі твердження відповідача, що знайшли свої відображення в акті перевірки, не впливають на права та інтереси позивача, а тому в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Крім того, суд стягує на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду відповідно до задоволених вимог немайнового характеру, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 26.07.11 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 01.08.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Моторс Крим» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 31 травня 2011 року № 0005762301, яким визначено ТОВ «Дельта Моторс Крим» податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 25881 гривня.

В інший частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Моторс Крим» судовий збір в сумі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Кононова Ю. С.