ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 липня 2011 р. Справа №2а-6010/11/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., суддів – Яковлева С.В., Котаревої Г.М., при секретарі Зайцевій М.О.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 до Державної податкової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог – Апеляційний суд Автономної Республіки Крим про визнання недійсною податкової консультації,
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулись до Окружного адміністративного суду АРК з позовом, в якому просять визнати недійсною податкову консультацію, викладену в листі Заступника Голови Комісії з проведення реорганізації Державної податкової адміністрації України заступника Голови Державної податкової служби України Лекаря С.І. від 11 квітня 2011 року за № 4476\5\17-0716.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вони працюють на посадах суддів апеляційного суду Автономної Республіки Крим та мають право і отримують щомісячне грошове утримання у розмірі 100% заробітної плати як судді, які мають право на відставку та продовжують працювати. Враховуючі діюче законодавство, грошове утримання не повинно обкладатись податком. Проте, з 1 січня 2011 року з їхнього щомісячного грошового утримання бухгалтерія Апеляційного суду АРК утримує податок за ставками, встановленими п. 1 ст. 167 Податкового Кодексу України. З цього приводу вони звернулись до Державної податкової адміністрації України для надання податкової консультації, на що їм була надана відповідь, з якої слідує, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку не включаються виключно доходи у вигляді суми пенсій або щомісячного грошового утримання, які платник податку – суддя у відставці отримав з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом. Оскільки виплата грошового утримання суддям, які мають право на відставку але продовжують працювати здійснюється за рахунок коштів Державної судової адміністрації України, ці суми підлягають оподаткуванню в загальному порядку. Вважають дану консультацію неправомірною та такою, що не відповідає ст. 163 Податкового Кодексу України.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, надав заяву, в якій просив розглянути справу в його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання також не з’явився, неодноразово був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, проте причин поважної неявки суду не надав, письмових заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не направив.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 працюють на посаді суддів Апеляційного суду АР Крим, мають право на відставку але продовжують працювати та отримують щомісячне грошову утримання, сума якого з 01 січня 2011 року оподатковується податком на доходи фізичних осіб, що підтверджується довідкою Апеляційного суду АРК (а.с. 7).
28 березня 2011 року колектив суддів Апеляційного суду АРК, в тому числі й позивачі звернулись до Державної податкової адміністрації України для надання їм податкової консультації з роз’ясненнями, чи підлягає оподаткуванню сума довічного грошового утримання суддів, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді (а.с. 6).
Відповідно до п. 52.1 ст. 52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.
11 квітня 2011 року, на звернення суддів Державною податковою адміністрацією України була надана податкова консультація в формі листа № 4476\5\17-0716 за підписом Голови комісії з проведення реорганізації ДПА України, заступника Голови ДПС України Лекаря С.І., в якому роз’яснювалось, що ст.. 165 Податкового Кодексу України визначено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і не підлягають оподаткуванню. При цьому доходи у вигляді щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді до вказаного переліку не входять (а.с. 4-5).
Згідно п. 53.3 ст. 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Статтею 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів при здійсненні ними своїх повноважень, закріпленої у ч. 1 ст. 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.
У ст. 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Згідно ст. 47 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, незалежність суддів забезпечується в тому числі і окремим порядком фінансування судів, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.
Конституційний суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо гарантій незалежності суддів у своїх рішеннях, зокрема, від 24.06.1999 р. справі №6-рп/99, від 20.03.2002 р. у справі № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 01.12. 2004 р. у справі № 19рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 01.12. 2004 р. у справі № 20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11.10.2005 р. у справі № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), від 18.06.2007 р. у справі № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів). У вказаних рішеннях зазначено, що за змістом ст. 126 Конституції України положення частини третьої ст. 11 Закону України “Про статус суддів” у взаємозв’язку з частиною восьмою ст.14 Закону України “Про судоустрій України” треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.
Частиною 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року) було встановлено, що судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок – 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчисляється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Пунктом 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» встановлено, що судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату та щомісячне грошове утримання у розмірі 100 відсотків, судді Конституційного суду України, Верховного суду України, вищих спеціалізованих судів – 50 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного утримання, належного їм у разі виходу у відставку. Ця постанова втратить чинність одночасно з набранням чинності статтями 129 і 130 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - з 1 січня 2012 року.
Тобто, до 1 січня 2012 року за суддями, що мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді зберігається право на отримання щомісячного грошового утримання.
Відповідно до пп. «д» пп. 4.3.1 п.4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якій був діючим до 1 січня 2011 року, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), як сума пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню в країні їх виплати.
Статтею 165 Податкового Кодексу України (пп. 165.1.1. «е» п. 165.1), якій набрав чинність з 01 січня 2011 року також передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як сума пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
Відповідач в своїй податковій консультації зазначив, що діючим законодавством не передбачено сплату довічного утримання суддям, які мають право на відставку, але продовжують працювати на посаді судді, розпорядником цих коштів є Державна судова адміністрація України, а не Пенсійний фонд України, а тому ці доходи не підпадають під перелік, визначений ст.. 165 Податкового Кодексу України.
Суд не може погодитись з таким висновком податкової адміністрації з наступних підстав.
Дійсно, Закон України «Про судоустрій і статус суддів України» не передбачає такий вид грошового забезпечення як грошове утримання суддям, які мають право на відставку, але продовжують працювати.
Проте, до 01 січня 2012 року є діючим пункт 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», яким передбачена виплата цього грошового утримання.
При цьому зміст норм, що регулюють оподаткування такого доходу як «грошове утримання» як до 1 січня 2011 року так і з набранням законної сили Податковим Кодексом України не змінився.
Поняття «щомісячне грошове утримання» також не змінилось і є єдиним як для тих суддів, які мають право на відставку і продовжують працювати на посаді судді так і для тих, що знаходяться у відставці; воно має єдину правову природу, єдину економічну сутність, а отже ці два поняття є тотожними, а тому і норми податкового законодавства мають застосовуватись до них однаково.
З цих підстав, суд вважає, що надана податковим органам консультація суддям Апеляційного суду АРК суперечить нормам законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Виходячи з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, але позивачі просять визнати правовий акт індивідуальної дії недійсним, суд вважає необхідним згідно ч. 2 ст. 11 КАСУ вийти за межі позовних вимог та визнати надану податкову консультацію протиправною і скасувати її.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 – задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати податкову консультацію, викладену в листі Заступника Голови Комісії з проведення реорганізації Державної податкової адміністрації України заступника Голови Державної податкової служби України Лекаря С.І. від 11 квітня 2011 року за № 4476\5\17-0716.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Судді Кононова Ю. С.
Яковлев С.В.
Котарева Г.М.