П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  120/3831/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції -  Маслоід О.С.

Суддя-доповідач -  Граб Л.С.   

10 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Граб Л.С.

суддів:  Матохнюка Д.Б.  Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Ткаченко Наталії Миколаївни, Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Ткаченко Наталії Миколаївни (далі - відповідач 1), Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач 2), Міністерства юстиції України (далі - відповідач 3), в якому просила:

-визнати протиправними дій Міністерства юстиції України, які полягали у внесенні Директором Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Ткаченко Наталією Миколаївною подання №1738-6.3/22/23 від 31.10.2023 року до Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за зверненням від 18.09.2023 року ОСОБА_2 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_1 ;

-визнати протиправним і скасувати рішення №1 від 15.11.2023 року Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким порушено дисциплінарне провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 та витребувано пояснення у судового експерта Желавської Ольги Олександрівни щодо фактів, викладених у зверненні від 18.09.2023 року    ОСОБА_2 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_1 ;

-визнати протиправним і скасувати рішення №2 від 28.12.2023 року Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким притягнуто судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до судового експерта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді тимчасового зупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта №1834 за експертною спеціальністю 12.1- визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів строком на 2 (два) місяці з дня проголошення резолютивної частини цього рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року  позов задоволено:

-визнано протиправними дій Міністерства юстиції України, які полягали у внесенні Директором Департаменту експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України Ткаченко Наталією Миколаївною подання №1738-6.3/22/23 від 31.10.2023 року до дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за зверненням ОСОБА_2 від 18.09.2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;

-визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №1 від 15.11.2023 року, яким порушено дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 ;

-визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №2 від 28.12.2023 року, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді тимчасового зупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта №1834 за експертною спеціальністю 12.1 - визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів строком на 2 (два) місяці з дня проголошення резолютивної частини такого рішення.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач 3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Також, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача 3,  до  суду надійшла заява ОСОБА_3 про вступ останньої у справу як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2, однак в задоволенні такої слід відмовити, оскільки виходячи із норм ст. 49 КАС України, питання щодо залучення третьої особи, розглядається судом першої інстанції до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а не на стадії апеляційного розгляду справи.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є судовим експертом з правом проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю 12.1 – визначення вартості машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання, що підтверджується свідоцтвом №1834.

В межах кримінального провадження №42022102100000158 позивачем проводилась судова товарознавча експертиза, за результатами якої 24.01.2023 року складено висновок №01/23.

18.09.2024 ОСОБА_2 на адресу відповідача 3 подано звернення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з можливим порушенням останньою вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та Методик проведення судових експертиз.

31.10.2023 відповідачем 1 на розгляд дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України внесено подання про розгляд звернення ОСОБА_2 на засіданні дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.

15.11.2023 дисциплінарна палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України розглянула питання щодо порушення стосовно позивача дисциплінарного провадження та прийняла рішення № 1, яким вирішено порушити дисциплінарне провадження відносно позивача та витребувати у неї пояснення щодо фактів, викладених у зверненні.

27.11.2023 позивачем надано письмові пояснення.

28.12.2023 дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення №2 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосування дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта № 1834 за експертною спеціальністю 12.1 - визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів строком на 2 (два) місяці з дня проголошення резолютивної частини цього рішення.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями № 1 від 15.11.2023 року та №2 від 28.12.2023 року, а також вважаючи протиправними дії щодо внесення подання від 31.10.2023 року, звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що положенням «Про експертно-кваліфікаційну комісію та атестацію судових експертів» встановлено вичерпний перелік випадків, що є підставою для  розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження. В той же час, спірні рішення, прийняті за результатами розгляду звернення, що подане особою за відсутністі у неї правових підстав на подання такого.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Закон України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 № 4038-XII (далі – Закон №4038-XII)  встановлює правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів (частина перша статті 2 Закону №4038-XII).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону №4038-XII судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону №4038-XII організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

У статті 14 Закону №4038-XII закріплено, що судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

За змістом ч.1 ст. 17 Закону № 4038-XII для  вирішення питань щодо присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, підтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю, присвоєння кваліфікаційного класу, тимчасового зупинення, поновлення та припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю, а також щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів при міністерствах та інших державних органах, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, утворюються експертно-кваліфікаційні комісії, які діють відповідно до цього Закону та положень про них, затверджених відповідним міністерством або іншим державним органом.

Організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України визначені Положенням про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/15 (далі- Положення №301/5).

У п. 1 Розділу ІІ Положення №301/5 зазначено, що ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.

За приписом пункту 2 Розділу ІІ Положення №301/5 до основних завдань ЦЕКК відносить, зокрема, розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Пунктом 10 Розділу VІ Положення №301/5 встановлено, що за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта комісія приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 12 Розділу VІ Положення №301/5 визначено, що до судових експертів можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) призупинення дії Свідоцтва (на строк від 6 місяців і більше); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України).

Рішення комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку (пункт 22 Розділу VІ Положення №301/5).

У розділі VІ Положення №301/5 міститься Порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Згідно п.2 вказаного розділу, процедура розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:

розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження;

розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту щодо результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень.

До подання додаються документи, що містять інформацію та свідчать про порушення нормативно-правових актів з питань судової експертизи, методик проведення судових експертиз (рішення суду, ухвали слідчого судді, рецензії на висновки експерта тощо) (пункт 4 Розділу VІ Положення №301/5).

В свою чергу, п. 5 розділу VI  Положення №301/5 передбачено, що документами що містять інформацію про можливе вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, які мають містити:

-повне найменування (власне ім`я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім`я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва;

-викладення обставин, які містять інформацію про дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 розділу VI цього Положення, а також власне ім`я та прізвище судового експерта; дату і номер висновку експерта, суть порушення з посиланням на частину висновку експерта (у разі, коли наявність порушення підтверджується інформацією, що вказана у висновку) із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом;

-інформацію про те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані та надані без порушення чинного законодавства.

Якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються дисциплінарного(их) проступку(ів) судового експерта, наявність якого (яких) підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов`язково додається якісна копія цього висновку.

Якщо звернення не відповідає вимогам, встановленим цим пунктом, воно не підлягає розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК.

За результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; порушити дисциплінарне провадження.

З матеріалів справи з`ясовано, що ОСОБА_1 є судовим експертом з правом проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю 12.1–визначення вартості машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання, що підтверджується свідоцтвом №1834.

В межах кримінального провадження №42022102100000158 позивачем проводилась судова товарознавча експертиза, за результатами якої 24.01.2023 року складено висновок №01/23.

15.11.2023 дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України розглянуто питання щодо порушення стосовно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження та прийнято рішення № 1про порушення дисциплінарного провадження відносно останньої.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження, та як наслідок прийняття оскаржуваних рішень №1 від 15.11.2023 року та №2 від 28.12.2023, слугувало звернення ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з можливим порушенням нею вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та Методик проведення судових експертиз.

Поряд з цим, як обгрунтовано зауважено судом першої інстанції,  п. 5 розділу VI Положення                      № 301/5 визначено вичерпний перелік осіб, що можуть подати звернення про можливе вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку.

Подати відповідне звернення мають право, крім іншого, фізичні особи, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку.

Так, при поданні звернення від 18.09.2023 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з можливим порушенням останньою вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та Методик проведення судових експертиз ОСОБА_2 зазначила, що є учасником кримінального провадження №42022102100000158.

Між тим, в матеріалах справи міститься лист Шевченківської окружної прокуратури м. Києва від 27.11.2023 року, в якому зазначено наступне: «Слідчим відділом Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102100000158 від 09.09.2022 року. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12.07.2023 року направлено до Шевченківського районного суду м. Києва. Вивченням матеріалів кримінального провадження №42022102100000158 встановлено, що ОСОБА_2 участі у кримінальному провадженні в жодному із процесуальних статусів, перелік яких наведено у п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України, не приймала, із заявами про визнання її учасником проваджения не зверталась та копії документів кримінального провадження, в т. ч. висновку судового експерта Желавської О.О. за №01/23 від 24.01.2023 року ОСОБА_2 не вручались. Також встановлено, що ОСОБА_2 не приймала участі в судових засіданнях щодо розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №42022102100000158. 3 урахуванням викладеного, ОСОБА_2 не є учасником кримінального провадження №42022102100000158. Крім того, слідчим, прокурором відповідно до ст. 222 КПК України дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022102100000158 ОСОБА_2 , її представникам не надавався».

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що звернення від 18.09.2023 року подано особою, яка не мала на це права, а тому звернення ОСОБА_2 не відповідало вимогам п. 5 розділу VI Положення № 301/5 в розрізі суб`єкта звернення.

Як  зазначалось вище, п. 3,5 розділу VI Положення № 301/5 передбачено, що подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам пункту 5 розділу VI цього Положення.

Якщо звернення не відповідає вимогам, встановленим цим пунктом, воно не підлягає розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК.

Отже, судом першої інстанції обргунтовано зауважено, що звернення не відповідало п. 5 розділу VI Положення № 301/5, а відтак не було законних підстав для внесення такого подання, а також таке звернення не підлягало розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК.

Вказане свідчить про протиправність дій щодо внесення подання до дисциплінарної палати ЦЕКК за зверненням від 18.09.2023 року ОСОБА_2 стосовно притягнення позивача  до дисциплінарної відповідальності.

Наведені вище висновки суду щодо невідповідності звернення від 18.09.2023 році приписам п. 5 розділу VI Положення № 301/5 нівелюють усі результати розгляду такого звернення.

Як наслідок, спірні рішення відповідача 2 № 1 та № 2 підлягають скасуванню як такі, що прийняті за результатами розгляду звернення, що подане особою за відсутністю у неї правових підстав на таке звернення, тобто з порушенням встановленого законом порядку.

І як підставно наголошено судом першої інстанції, протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків.

Відповідно до доктрини з умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.08.2018 (справа №822/573/17), від 27.11.2018 (справа №805/2601/16-а), від 21.03.2019 (справа № 809/531/18), від 18.10.2022 (справа № 826/3344/18).

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий  Граб Л.С.

Судді    Матохнюк Д.Б.  Сторчак В. Ю.