Справа № 181/1175/20

Провадження № 1-кс/185/1425/24

У Х В А Л А

10 грудня 2024 року м.Павлоград

Дніпропетровськоїобласті

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019040000000403 від 26 червня 2019 року у справі за обвинуваченям ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.1 ст.366 КК України, головуючого судді ОСОБА_7 , -

В С Т А Н О В И В :

Захисником обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокатом ОСОБА_5 подана заява про відвід судд іПавлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019040000000403 від 26 червня 2019 року у справі за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.1 ст.366 КК України, із наведенням в клопотанні обставин, що можуть викликати сумнів у неупередженості судді, та, на думку заявника, стосуються процесуальних дій головуючого у кримінальному провадженні судді, пов`язаних із нез ясуванням останнім в підготовчому судовому засіданні питання про вручення адвокату пам`ятки про права та обов`язки, ненаданням захиснику можливості для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження справи, не вирішення питання про відкладення розгляду справи, та продовження головуючим у справі розгляду кримінального провадження в той час, коли вказані клопотання, які на переконання автора відводу були першочерговими, не були розглянуті.

Під час розгляду заяви про відвід ініціатор відводу підтримав її.

Аналогічної позиції був й обвинувачений ОСОБА_4 , та його захисник - адвокат ОСОБА_6 .

Прокурор просив суд відмовити у задоволенні заяви про відвід, оскільки важає, що головуючий у справі суддя ОСОБА_7 не вчинив будь-яких дій, які б могли викликати сумнів в його неупередженності.

Суддя ОСОБА_7 не приймав участь у розгляді заяви про відвід та не надавав будь-які пояснення з приводу заявленного відводу.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду вказаного клопотання про відвід, кожного окремо, проаналізувавши позицію заявника про відвід з позиціями інших учасників судового розгляду, співставивши позиції сторін з наданими суду письмовими обґрунтуваннями, поданими до суду на підтвердження заявлених у заяві про відвід мотивів її подання, суд, у відповідності до ст.81 КПК України, прийшов до висновку, що заява адвоката ОСОБА_5 про відвід головуючого у справі судді підлягає задоволенню, в зв`язку з такими підставами.

Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Відповідно до ч. 2 цієї статті ускладі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою. Крім того, у ст.76 КПК України визначені обставини, які виключають участь судді у справі.

Таким чином, ст. 75 та ст.76 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.

Пунктами 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в Конституції або законах країни.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «ВетштайнпротииШвейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Мироненко і Мартенко протии України» (Заява N 4785/02) ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати в учасників процесу.

У згаданому рішенні а саме в п. 69, 70 ЄСПЛ зазначено, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивними. У цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Зазначаючи в заяві про відвід про існування низки підстав, що викликають сумніви у неупередженості головуючого у справі судді, заявник та інший захисник надали до суду, окрім власних пояснень, відтворення фіксації перебігу судового процесу у справі.

Наведені документи та їх копії щодо відтворення процесуальних дій під час підготовчого судового засідання, що були досліджені судом під час розгляду заяви про відвід, підтверджують існування низки обставин, які викликали у сторони захисту обгрунтовані сумніви у неупередженості головуючого у справі судді, оскільки у повному обсязі збігаються з даними з цього приводу, що містяться в матеріалах кримінального провадження відносно ОСОБА_4 та стосуються процесуальних дій, пов`язаних із нез ясуванням головуючим суддею в підготовчому судовому засіданні питання про вручення адвокату пам`ятки про права та обов`язки, ненаданням захиснику можливості для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження справи, не вирішення питання про відкладення розгляду справи, та продовження головуючим у справі розгляду кримінального провадження в той час, коли вказані клопотання, які на переконання адвоката ОСОБА_5 були першочерговими, не були розглянуті, тощо.

Частиною 1 ст.321 КПК України визначено, що саме головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання…

Поруч із зазначеним стала позиція Європейського суду з прав людини («ЄСПЛ»), визнає право на належний час для підготовки захисту як частину права на справедливий суд.

Зокрема, у справі «Хмара проти України»№ 22585/02, рішення від 31.05.2007: Суд наголосив, що держави мають зобов`язання надати достатньо часу та можливостей для підготовки захисту в кримінальних справах. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яка особа, обвинувачена у вчиненні кримінального правопорушення, має право на «достатній час і можливості для підготовки свого захисту», а також справа «Фурман проти України»№ 6733/08, рішення від 14.06.2018 року суд підкреслив, що надання адвокату доступу до всіх матеріалів справи та забезпечення часу для їх опрацювання є ключовими умовами для забезпечення права на ефективний захист.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Пеліссьє та Сассі проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що недостатнє інформування захисту може становити порушення права на захист за статтею 6 Європейської конвенції з прав людини («Конвенція»), особливо якщо такі недоліки впливають на можливість захисту представити повноцінний захист.

У справі «Ремлі проти Франції» суд зауважив на необхідність інформування учасників процесу про їхні права. Зокрема, суд визнав порушення через те, що захист не отримав належного роз`яснення щодо своїх прав та обов`язків, що негативно вплинуло на справедливість розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків. Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд маєзавжди бути «встановленим законом».

Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм,які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун протии України».

В зазначеній справі визначено, що Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад кримінального судочинства.

Отже, враховуючи наведені обставини, беручи до уваги виникнення у однієї з сторін кримінального провадження недовіри до суду, з метою запобігання існуючого наразі сумніву щодо неупередженості головуючого судді у зазначеній справі, суд вважає, що заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_7 необхідно задовольнити.

Керуючисьст.ст. 3, 75, 80, 81, 372, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч.1ст.361 ч.3 ст.368 КК України, про відвід головуючого у справі судді ОСОБА_7 – задовольнити.

Передати кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 42019040000000403 від 26.06.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.1 ст.366 КК України, справа № 181/1175/20 до канцелярії Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розподілу між суддями в порядку ст. 35 КПК України

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1