Справа № 189/2875/24

3/189/1880/24

П О С Т А Н О В А

іменем України

11.12.2024 року смт. Покровське

Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінова К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське Синельниківського району Дніпропетровської області адміністративний матеріал, що надійшов від ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працює, інвалідом не являється, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

-        за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Водій ОСОБА_1 13.11.2024 року, о 00:20 годині, в смт. Покровське по вул. Центральна, керувала автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп?яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі водій відмовилася. Таким чином, водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 2.5 ПДР, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Правопорушниця ОСОБА_1 в судове засідання з`явилася, вину визнала.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Частина 1 ст.130 КУпАП (на момент вчинення правопорушення) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.

У відповідності до п. п.1, 6, 7 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі доводиться матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №831356 від 13.11.2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеоматеріалом, та іншими доказами в їх сукупності та взаємозв?язку.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження того факту, що саме ОСОБА_1 дійсно керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При призначенні адміністративного покарання, та враховуючи характер скоєного правопорушення, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують вину правопорушниці, вважаю можливим притягнути її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки такий вид адміністративного стягнення для правопорушниці ОСОБА_1 є достатнім і необхідним для її виховання.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст.8, 33,130,251,252,283-285 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнувши її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.        

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк звернення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання виконавчим документом законної сили.

Суддя: К.С. Лукінова