ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2778/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
при секретарі судового засідання: Розлуцькому Андрію Миколайовичу
за участю представників сторін:
позивача : Радзіковської І.Т.
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: приватного підприємства "Поділля-Сервіс-Інвест"
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
Державна податкова інспекція у місті Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства “Поділля-Сервіс-Інвест" про стягнення податкового боргу в розмірі 166,00 грн.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.12.2010 року позовну заяву залишено без розгляду.
03.02.2011 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ДПІ у м. Вінниці залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01.12.2010 року - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2011 року касаційну скаргу ДПІ у м. Вінниці задоволено. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01.12.2010 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 року - скасовано. Справу направлено на для вирішення питання про відкриття провадження у справі до Вінницького окружного адміністративного суду.
09.06.2011 року ухвалою суду відкрито скорочене провадження у справі, копія відповідної ухвали направлялась відповідачу.
Ухвалою суду від 11.07.2011 року справу призначено до розгляду у загальному порядку, у зв'язку із не знаходженням за юридичною адресою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 28 жовтня 2010 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у сумі 166,00 грн.
ДПІ у м. Вінниці вживались заходи для добровільного погашення боргу, а саме направлялись перша податкова вимога №1/1874 від 17.12.2009 року та друга №2/148 від 26.01.2010 року.
Однак, відповідачем в установлений законодавством строк заборгованість не сплачена, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини в матеріалах справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, шляхом направлення поштової повістки за адресою внесеною до державного реєстру. Однак, на адресу суду повернулось поштове відправлення із відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою не знаходиться"(а.с.47).
В силу частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.
Згідно витягу з ЄДРПОУ, станом на 31.03.2010 року ПП "Поділля-Сервіс-Інвест" знаходиться за адресою вул. Київська, 14, Замостянський район, м. Вінниці (а.с.62).
Крім того, відповідно до положень частини 1 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Приватне підприємство “Поділля-Сервіс-Інвест” зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 31.10.2004 р. за місцезнаходженням вул. Київська, 14, м. Вінниця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А 00 № 142499(а.с.64).
Згідно довідки від 01.03.2007 року № 41 ДПІ у м. Вінниці, відповідача взято на облік платника податків за №574/2, код ЄДРПОУ 33263417, керівник Миколюк Г.П.(а.с.62-63).
Як вбачається із матеріалів справи, ДПІ у м. Вінниці проведено невиїзну документальну перевірку відповідача, щодо своєчасності повернення свідоцтва платника податку на додану вартість, про що складено акт від 02.11.2009 року № 2708/15-212/33263417.
На підставі вищезазначеного акта ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2009 року № 0012231530/0, яким, до відповідача застосовано фінансову санкцію у розмірі 170,00 грн.
ДПІ у м. Вінниці намагалась вручити вищезазначене повідомлення-рішення відповідачеві, проте, у зв'язку із відсутністю адресата - не вручено, про що складено довідку від 04.12.2009 року № 667/15-2/33263417(а.с.60).
Відповідно до акту від 23.12.2009 року тематичної перевірки щодо знаходження суб'єкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою, міцезнаходження відповідача не відомо(а.с.57).
У зв'язку з цим, податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення. Так, дані рішення не оскаржені, отже є узгодженими та визначена сума підлягає стягненню до Державного бюджету.
Судом встановлено, що з урахуванням часткової сплати, станом на 31.12.2009 року податковий борг відповідача становить 166,00 грн., що підтверджується обліковою карткою платника та розрахунком суми позові (а.с. 51, 68).
ДПІ у м. Вінниці вживались заходи для добровільного погашення відповідачем заборгованості ти надсилались перша від 17.12.2009 року № 1/1874 та друга від 26.01.2010 року №2/148 податкові вимоги, однак дані вимоги відповідачем не отримані у оскільки підприємство відсутнє за юридичною адресою, про що складено акти про причини неможливості вручення податкової вимоги платнику податків за юридичною особою. У зв'язку з чим, податкові вимоги були розміщені на дошці податкових оголошень у ДПІ у м. Вінниці, що вважається врученням даних вимог відповідачу.
Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідач добровільно заборгованість не погасив, а податкове повідомлення-рішення №0009651600/0 від 23.11.2010 року та першу податкову вимогу від 10.12.2010 року №1/1432 про сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість - у встановленому законом порядку не оскаржив.
Відповідно до пл. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних відносин), платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму податкового зобов'язання, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п.5.4.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних відносин), узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею визнається сумою податкового боргу платника податків.
Поряд з тим, п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Підпунктами 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право податкових органів застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
На момент подачі позивачем адміністративного позову до суду, відповідачем заборгованість по сплаті податку на додану вартість, в тому числі штрафні (фінансові) санкції, у загальній сумі 126688,26 грн. не сплачена, рішення про їх застосування не скасовано.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що на день розгляду справи відповідач податковий борг, який підтверджується матеріалами справи не сплатив, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "Поділля-Сервіс-Інвест" (вул. Київська,14, м. Вінниця, код 33263417), р/р №260010104001 ПАТ КБ "Євробанк", МФО 380355) податковий борг у сумі 166,00 грн.( сто шістдесят шість грн. 00 коп.)
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна
22.07.2011