Судове рішення #17315727

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

   УХВАЛА


21 червня 2011 р.                                                                                   № 2-31/5282-2009


 

 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


головуючого: Уліцького А.М.,


 


суддів: Бакуліної С.В.,


 


Данилової Т.Б.,


 


Подоляк О.А.,


 


Першикова Є.В.


 


розглянувши  заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6


 


про перегляд Верховним Судом України


 


постанови Вищого господарського суду України від 31.03.2011


 


у справі №2-31/5282-2009 господарського суду  Автономної Республіки Крим


 


за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Крим-Аромат»


 


до 1. Бахчисарайської міської ради

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6


 


треті особи 1. Бахчисарайський районний відділ земельних ресурсів

2. Республіканський комітет Автономної Республіки Крим по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству


 


про визнання недійсними рішень, договору оренди та спонукання до виконання певних дій,


 
 

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2010 у справі №2-31/5282-2009 (суддя Привалова А.В.) у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від  21.12.2010 (колегія суддів: Антонова І.В., Котлярова О.Л., Ткаченко М.І.) вказане рішення господарського суду Автономної Республіки Крим скасовано, позовні вимоги задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2011 залишено без змін постанову Севастопольського апеляційного  господарського суду від 21.12.2010.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся з заявою від 04.05.2011 про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції від 31.03.2011 у справі №2-31/5282-2009, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2010 залишити без змін. Заява з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 21.01.2010 у справі №16/280, від 15.12.2010 у справі №2/306-11/126, від 09.02.2010 у справі №11/38 мотивована неоднаковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 32, 34, 41, 42, пункту 3 частини другої статті 11110 Господарського процесуального Кодексу України, статей 22, 116, 125, 126, 193 Земельного кодексу України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Колегія суддів зазначає, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Аналізуючи зміст постанов Вищого господарського суду України від 21.01.2010 у справі №16/280, від 15.12.2010 у справі №2/306-11/126, від 09.02.2010 у справі №11/38, на які посилається заявник, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені постанови не можуть бути визнані підставою для подання заяви в порядку пункту першого статті 11116 Господарського процесуального кодексу України з огляду на відмінність предмету та підстав позову, а також встановлених судом фактичних обставини, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, у порівнянні з постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2011 у справі №2-31/5282-2009.

Так, предметом спору в справі №2-31/5282-2009 є визнання недійсними рішень Бахчисарайської міської ради щодо надання дозволу на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки для облагороджування території та влаштування на ній зони відпочинку, щодо надання дозволу фізичній особі –підприємцю ОСОБА_6 на розробку проекту землеустрою по відведенню вказаної земельної ділянки та щодо її відведення в оренду цій особі, а також визнання недійсним відповідного договору оренди та зобов’язання відповідача звільнити спірну земельну ділянку від самовільних забудов. Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо невідповідності спірних рішень Бахчисарайської міської ради вимогам земельного законодавства, а відтак наявність підстав для задоволення позову. При цьому суд керувався приписами ст. 21 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 21, ст. 203 Цивільного кодексу України і ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, зважаючи на укладення спірного в справі договору оренди на підставі незаконних рішень Бахчисарайської міської ради, визнаних судом недійсними.

Предметом спору в справі №16/280 за позовом Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський»є зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку. У постанові від 21.01.2010 суд касаційної інстанції погодився з висновками, викладеними в постанові Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009, що з огляду на відсутність оформлення відповідачем документів на користування спірною земельною ділянкою, то даний режим користування земельною ділянкою слід кваліфікувати як самовільний, що тягне за собою відповідні юридичні наслідки.

Предметом спору в справі №2/306-11/126 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Контракт» до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, за участю Прокуратури міста Києва є визнання договору оренди земельної ділянки укладеним. Залишаючи без змін постанову апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України погодився з висновками про те, що необхідною передумовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, тому вимоги позивача про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним за відсутності відповідного рішення, є безпідставними.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 09.02.2010 у справі №11/38 за позовом Закритого акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» до Київської міської ради вбачається, що предметом спору в цій справі є визнання недійсним пункту 4 рішення Київської міської ради. Суд касаційної інстанції, погоджуючись з висновками Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 про відмову в задоволенні позову, зазначив про відсутність порушення прав позивача рішеннями Київської міської ради, оскільки ним не доведено свого права на спірну земельну ділянку.

Таким чином, заявник посилається на неоднакове застосування норм матеріального права в справах, правовідносини в яких не є подібними з огляду на різні предмети спорів, у зв'язку з чим судові рішення прийняті судами залежно від встановлених фактичних обставин.

Слід також зазначити про безпідставність посилань заявника на порушення судом касаційної інстанції положень 32, 34, 41, 42, п. 3 ч. 2 ст. 11110 Господарського процесуального Кодексу України, які є нормами процесуального права.

Відповідно до змісту частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Тобто неправильне застосування судами норм процесуального права, не є підставою для перегляду рішень Верховним Судом України, оскільки це суперечить положенням статті 11116 цього Кодексу.

З огляду на викладене підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

  У Х В А Л И В:

  Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 в допуску справи №2-31/5282-2009 господарського суду Автономної Республіки Крим до провадження Верховного Суду України.


Головуючий суддя А.Уліцький

Судді: С.Бакуліна

Т.Данилова

О. Подоляк

Є.Першиков


 


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація