Справа №  1-37/11

Провадження №11/0390/422/11 Головуючий у 1 інстанції:Каліновська В.С.

Категорія: ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України     Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 липня 2011 року місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Опейда В О

суддів -  Борсука П.П., Лозовського А.О.,     

 за участю прокурора –Скучинського Є.М.,     

засудженого - ОСОБА_1,     

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією  засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від   28 квітня 2011,   року  яким,  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, не працює, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, згідно ст.89 КК України не судимий, -

          засуджений за ч.2 ст. 307 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

- за ч.2 ст.309 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

          На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

          Строк відбуття покарання ОСОБА_1 вирішено рахувати з 28 квітня 2011 року. Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_1 перебування його під вартою з 28 вересня по 02 жовтня 2010 року.

          У справі вирішено питання щодо речових доказів.

          Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати у справі за проведення експертиз в сумі 1380 грн.

          Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він в кінці вересня 2010 року, з метою подальшого сбуту в с.м.т. Торчин Луцького району, придбав у особи, матеріали справи, відносно якої виділені в окреме провадження, особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, який зберігаючи при собі, перевіз за місцем свого проживання в будинок АДРЕСА_1, де зберігав з метою збуту. 27 вересня близько 16 години, діючи з корисливих мотивів, перевіз вказаний наркотичний засіб в двір будинку №21 по вул. Гущанській в м. Луцьку, де намагався збути його ОСОБА_2 за 700 грн., однак був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили в нього особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, загальною вагою 102,18 гр.

Крім того, він же, будучи притягнутим як обвинувачений за ч.2 ст.307 КК України, продовжував зберігати за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс придбаний у вересні 2010 року шляхом зривання насіння коноплі на території присадибної ділянки будинку №9 по вул. Перемоги в с. Буяни Луцького району, який переніс до місця свого проживання, де висушив та зберігав для власного вживання без мети збуту. Вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, вагою 19,6 гр. був вилучений працівниками міліції під час проведення обшуку 04 жовтня 2010 року.

          В апеляційній скарзі засуджений не оспорюючи обставин скоєних ним злочинів та їх кваліфікацію, вважає призначене йому покарання надто суворим. Зазначає, що він є не судимою особою і вперше притягнутий до кримінальної відповідальності. Вину у скоєному визнав і щиро розкаявся, окрім того має постійне місце проживання де характеризується позитивно, а злочини вчинив внаслідок тяжких обставин, оскільки його матір і сестри є інвалідами. Просив вирок суду змінити і звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

          Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, заслухавши думку прокурора, який апеляцію заперечив, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.

          Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих злочинів. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом доказах. Обставини вчинення інкримінованих засудженому злочинів ним в апеляції не оспорюються.

          Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, а також кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 307 та ч.2 ст.309 КК України є правильними.

          Посилання в апеляції засудженого на суворість призначеного йому покарання не заслуговують на увагу.

          При проведенні досудового так і судового слідства в суді першої інстанції ОСОБА_1 послідовно розповідав про обставини вчинення інкримінованих йому у вину злочинів і вину визнав частково.

          Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

          Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані. Так у відповідності до вироку суду, під час призначення покарання ОСОБА_1 суд врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, один з яких відноситься до тяжких, а інший середньої тяжкості, дані про його особу. Обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання винного, суд не встановив.

          Разом з тим, при визначенні покарання ОСОБА_1, судом взято до уваги що він має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливий злочин і був звільнений від відбування покарання з застосуванням іспитового строку, ніде не працює. Взято до уваги, що зазначені злочини пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, що становить підвищену суспільну небезпеку, а тому суд прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання саме у виді позбавлення волі.

          Покарання ОСОБА_1 призначене в межах встановлених санкціями частин статей, що передбачають відповідальність за вчинені ним злочини з врахуванням обставин скоєних злочинів, а також відношення винного до скоєння як при проведенні досудового так і судового слідства. Наведена сукупність обставин свідчить про достатність визначеного покарання для його виправлення і перевиховання, яке встановлене за нижчою межею закону, за яким він притягнутий до відповідальності.

          Враховуючи наведені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку з врахуванням доводів зазначених у апеляції і застосування ст.75 КК України, про що просить засуджений у своїй апеляцій.

          Підстав для скасування вироку з врахуванням доводів зазначених у апеляції колегія суддів не вбачає.

          На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 28 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

          Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, та може бути оскаржена протягом трьох місяців в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий                     

Судді