Судове рішення #17314821

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України


          10.08.2011                                                                                                               м. Ужгород


Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

                                                         в складі : головуючого – судді Джуги С.Д.

                                                            суддів : Кеміня М.П., Готра Т.Ю.

                                               при  секретарі : Рогач І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 на рішення Ужгородського місьрайонного суду від 14 квітня  2011 року по справі за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_3   про відшкодування матеріальної та моральної  шкоди ,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2008 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_3  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , мотивуючи свої вимоги тим, що 02 липня  2005  року з вини відповідача, який на підставі довіреності  керував автомобілем   ВАЗ – 2106, реєстраційний номер  НОМЕР_1 і  рухався  по пр. Свободи на перехресті пл. К.Мефодія в м. Ужгород, сталася дорожньо - транспортна пригода (далі –ДТП) . В результаті ДТП було пошкоджено  автомобіль марки ГАЗ  - 3110  реєстраційний номер  НОМЕР_2, яким керував позивач та причинено позивачу тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Внаслідок ДТП позивачем понесені витрати в розмірі 16 275 грн. – вартість робіт та використаних матеріалів для ремонту пошкодженого автомобіля та витрати на лікування на загальну суму 361,15 грн. Крім того, позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилася у перенесених душевних і фізичних стражданнях внаслідок пошкодження транспортного засобу та значного ушкодження здоров’я, яку оцінив у розмірі 15 000грн. В процесі розгляду справи позивач збільшив розмір причиненої шкоди до 50 000грн. Просив стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної та моральної  шкоди  зазначені суми.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 квітня 2011року  в задоволенні позову відмовлено .

У поданій апеляційній скарзі  позивач ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2,   просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги . Посилається на те, що судом порушено норми матеріального і процесуального права, неповно з’ясовано обставини справи.  

В судовому засіданні  представник апелянта, ОСОБА_2, діюча згідно довіреності ,  підтримала   подану апеляцію, просить її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4, діюча згідно доручення, заперечила  подану апеляцію, просить її відхилити, а рішення суду залишити без змін.



Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що апеляційна  скарга підлягає частковому  задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є таким, коли суд на основі повно і всебічно з»ясованих обставин , на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і  заперечень, підтверджених належними і допустимими доказами,   виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин  відповідно до ст. 8 ЦПК ,  правильно  витлумачивши  ці норми .

Судом першої інстанції встановлені слідуючі факти, які сторонами не оспорюються.

02 липня  2005  року з вини відповідача, який на підставі довіреності  керував автомобілем   ВАЗ – 2106, реєстраційний номер  НОМЕР_1 і  рухався  по пр. Свободи на перехресті пл. К.Мефодія в м. Ужгород, сталася ДТП, в результаті якої пошкоджено  автомобіль марки ГАЗ  - 3110  реєстраційний номер  НОМЕР_2, яким керував та володів на законних підставах  позивач,  та причинено позивачу тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 20 листопада 2007 року, яка набрала законної сили,  відповідача звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.

Відмовляючи в задоволенні  позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено підстав передбачених законом для відшкодування відповідачем завданої  матеріальної та моральної шкоди .

Однак з такими  висновками повністю погодитися не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи  та вимогах закону .

Згідно з положеннями ст.ст. 10,60,212 ЦПК  України, суд ухвалює рішення на підставі доводів сторін та наданих ними доказів щодо обставин справи, досліджених в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п.1ч.1 ст. 1188  ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме : шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну , відшкодувати її в натурі ( передати річ тог ж роду  і такої  ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір  збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна  на момент розгляду справи  або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. (ст. 1192 ЦК України).

Актами виконаних робіт  №1 та №2 від 04.10.2005 року, розрахунковими  квитанціями про оплату за даними актами (а.с.9-11), оригінали яких оглянуто судом апеляційної інстанції, стверджено,  що позивачем для відновлення пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля  сплачено 16 275грн.  Дані документи є належними і допустимими  доказами по справі.

Висновки суду першої інстанції та посилання представника відповідача, що Акт виконаних робіт  №2 стосується ремонту іншого автомобіля, а саме ГАЗ -3110 д.н.з. НОМЕР_2, в той час як під час ДТП був пошкоджений автомобіль ГАЗ -3110 д.н.з. НОМЕР_2, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються тим, що  ремонт автомобіля  здійснювався замовника   ОСОБА_1 ,  представником відповідача в судовому засіданні в  суді першої інстанції не заперечувалося , що згідно даного акту проведено ремонтні роботи саме того автомобіля, що належав ОСОБА_1 та який  був пошкоджений під час ДТП.   

Не  можуть бути взяті до уваги  доводи представника відповідача та висновки суду першої інстанції, що перелік виконаних робіт для відновлення пошкодженого автомобіля, зазначений в наведених актах,  не відповідає опису  пошкоджень автомобіля зазначеному в протоколі  огляду транспортного засобу, оскільки вони нічим не підтверджені і не доведені в судовому засіданні та спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, з матеріалів кримінальної справи,  оглянутої апеляційним судом,   вбачається, що в автомобіля ГАЗ -3110 д.н.з. НОМЕР_2 деформований лівий бік, наявні зовнішні  механічні пошкодження в передній частині зліва, а саме , лівого переднього крила, лівих передніх дверей, лівої стійки та прилеглої частини даху, розбите лобове скло (а.с.5-15,39-40 кримінальної справи №1-591/07).  

Відповідачем в судовому засіданні, відповідно до ст. ст. 10,60 ЦПК України,  не подано  будь – яких доказів на підтвердження  заперечень щодо: наявних пошкоджень автомобіля,   необхідних робіт та  використаних матеріалів для відновлення автомобіля.  Ухвала суду від 04.03.2008 року про призначення  судової авто товарознавчої експертизи, яка призначалась за клопотанням відповідача, повернута без виконання  через несплату відповідачем вартості експертизи.

З врахуванням  наведених  обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено наявність правових підстав для відшкодування відповідачем матеріальної шкоди у розмірі 16 275 грн.

В той же час, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції  щодо недоведеності позивачем витрат на лікування в розмірі 361,15 грн., оскільки позивачем не подано доказів і не доведено, що йому для лікування, пов’язаного з ДТП,  призначались лікарські препарати щодо яких ним надано суду фіскальні чеки, а тому суд першої інстанції  обґрунтовано в цій частині відмовив  позивачу.   

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями ,  відшкодовується особою, яка її завдала , за наявності її вини.

Моральна шкода , згідно пунктів 1, 3 ч.2  ст. 23 ЦК України  полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична  особа зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров’я , а також  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням  її майна. Розмір моральної шкоди, згідно ч.3 зазначеної статті, визначається судом залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних  страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення по справі.

Матеріалами справи доведено, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, пошкоджено автомобіль, яким керував позивач та володів ним на законних підставах та спричинено позивачу тілесні ушкодження середньої тяжкості : закритий перелом лонної та сідничної кісток зліва, закритий перлом 5-ї плюснової кістки лівої стопи, тупа травма грудної клітки, синці на лівому та правому стегні (а.с.89-90 кримінальної справи №1-591/07), що підтверджує завдання позивачу моральної шкоди.  

Визначаючи розмір  відшкодування моральної шкоди, колегія суддів зважує на вище зазначені обставини справи, враховує  перенесені позивачем  фізичний біль та душевні страждання, а також, що позивач був позбавлений певний час вести звичайний спосіб життя і змушений був додатково докладати  зусиль для організації свого життя.

З врахуванням наведеного , виходячи і засад розумності та справедливості, колегія суддів приходить до висновку, що моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню позивачу,  слід визначити в розмірі  5000 грн.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України  судовий збір  у розмірі 171,25 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь держави, позивач згідно п.8.ч.1ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», звільнений від сплати судового збору.

Виходячи з вищезазначеного та керуючись вимогами ст.. 307,  309, 313,  316,  317, 319 ЦПК України -,  

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2   – задовольнити  частково.

Рішення Ужгородського місьрайонного суду від 14 квітня  2011 року в частині відмови відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля та в частині відмови  відшкодування моральної шкоди - скасувати, ухваливши  в цій частині нове рішення .

Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1  16 275 грн. завданої матеріальної шкоди,   5000 грн.  моральної шкоди   та  на користь держави  -   171,25 грн. судового збору  та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

В решті рішення суду  залишити без змін.           

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку  протягом двадцяти днів  з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий :                                          

                      Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація