Справа № 2-а-2479/11

                                                            ПОСТАНОВА

Іменем України

16.05.2011 р.                                           м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайсуду Вітковський С. В.  розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду в Могилів-Подільському районі про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,-

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся із цим позовом до міськрайонного суду посилаючись на те, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року є дитиною війни. Згідно із статтею 6 даного Закону з 01 січня 2006 року позивачу повинно виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, проте в порушення вказаної норми Закону та п. 3 ст. 22 Конституції України це підвищення не виплачувалось. В зв’язку з цим просить визнати протиправними дії щодо не нарахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити це підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22.10.2010 р. по день постановлення судового рішення.

Відповідач - Управління Пенсійного Фонду в Могилів-Подільському районі в наданих запереченнях просило відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою міськрайсуду від 28.04.2011 р. залишено без розгляду позовну заяву позивача до Управління Пенсійного Фонду в Могилів-Подільському районі про визнання дій управління пенсійного фонду України в Могилів–Подільському районі протиправними та зобов’язання провести виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної песії за віком в частині стягнення коштів за період з 22.10.2010 р. по 25.10.2010 р. в зв’язку із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

          Позивач є дитиною війни згідно із ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року.  Стаття 6 даного Закону передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а тому на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

          Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року дану статтю було змінено та визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року дана норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнана неконституційною.

Відповідно до ч.2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд" у випадку визнання актів або їх окремих положень такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року була поновлена з 22 травня 2008 року.  

Така правова позиція підтверджується викладеним в ч.3 п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду від 24.12.1997 № 8-зп "Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших заступників,