Справа № 22Ц-2216/11Головуючий в суді першої інстанції:ТУЧИНСЬКА Н.В.
Категорія: 57 Доповідач: Сопрун В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Рішення
Іменем України
20 липня 2011 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Сопруна В.В.,
суддів: Медяного В.М., Матківської М.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
за участю сторін у справі: ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Мурованокуриловецької селищної ради, Мурованокуриловецької районної спілки споживчих товариств, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району, Вінницької області, Комунального підприємства "Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на нерухоме майно,-
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 30 травня 2011 року,-
в с т а н о в и л а :
У березні 2011року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом. Зазначив, що 21 грудня 2002 року за договором купівлі-продажу він придбав у Мурованокуриловецької районної спілки споживчих товариств об’єкт незавершеного будівництва ринку, що знаходиться в смт. Муровані Курилівці, Вінницької області по вул. Комарова 12/1. До складу придбаного майна входять: ангар літера «А»площею 899,1кв.м., готовність якого складає 56%, ангар літера «Б»площею 900,4 кв.м., готовність якого складає 58%, а також металева огорожа «1»площею 321,6 кв.м., залізобетонна огорожа «2»площею 71,5 кв.м., залізобетонна огорожа «3»площею 182 кв.м., змощення із залізобетонних плит «І»площею 6403,9 кв.м., водостічні залізобетонні лотки загальною довжиною 127 метрів. Також в період з 2004 по 2007 роки ним було придбано за власні кошти будівельні матеріали та проведено будівельно-монтажні роботи по завершенню будівництва ринку. Вважаючи, що на даний час Мурованокуриловецька селищна рада не визнає та оспорює його право власності на зазначене майно, оскільки відсутня його державна реєстрація він був вимушений звернутись з позовом до суду і просить визнати за ним право власності на вищезазначені об’єкти нерухомого майна придбані ним у Мурованокуриловецької районної спілки споживчих товариств.
Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 18 березня 2011 року ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті провадження у справі за даним позовом.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 29 квітня 2011 року скасовано ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 18 березня 2011 року та направлено матеріали до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви.
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 30 травня 2011 року позов ОСОБА_2, задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва ринку на 75 місць в смт. Муровані Курилівці Вінницької області по вулиці Комарова, 12/1.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2, подав до апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та змінити рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 30 травня 2011 року, позов задовольнити повністю.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, проаналізувавши доводи апелянта, пояснення учасників розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 30 травня 2011 року підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що згідно Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягають державній реєстрації, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2009 року №660/5 виділено ознаки нерухомої речі: ці об’єкти розташовані на земельній ділянці та нерозривно пов’язані з землею, тобто вони не можуть існувати без землі; переміщення зазначених об’єктів є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Тому вказані ознаки є основними, які судом було розглянуто в сукупності. При винесені рішення суд крім Цивільного кодексу враховував і інші нормативні акти(спеціальне законодавство), які визначають статус того чи іншого виду нерухомого майна. Де ангари є тимчасовими спорудами, оскільки відносяться до будівель тимчасового характеру. І згідно п. 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Міністерством юстиції від 07.02.202 року №7/5 реєстрації не підлягають. А оскільки ОСОБА_2 не було надано доказів про завершення будівництва ринку на 75 місць в смт. Муровані Курилівці Вінницької області, що розташовані по вул. Комарова, 12/1, а навпаки під час розгляду справи та доданих документів про придбання матеріалів та послуг було встановлено, що будівництво ринку продовжується. Тому суд керуючись нормами ст.331 ЦК України визнав його власником матеріалів та обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва (створення майна).
Однак, з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Це можливо за дотримання таких вимог: 1) сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору; 2) така домовленість підтверджується письмовими доказами; 3) відбулося повне або часткове виконання договору; 4) одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. Звідси випливає, що це правило не може бути застосоване: якщо сторонами не було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору, якщо відсутні письмові докази того, що така угода мала місце, якщо не відбулося повне, або часткове виконання договору. Крім того, має бути встановленим факт ухиляння іншої сторони від нотаріального посвідчення договору.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 334 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Як вбачаться з матеріалів цивільної справи вбачається, що до позовної заяви додані копії договору купівлі-продажу, та прибутковий касовий ордер, що свідчить про повне виконання умов договору, однак чи було досягнуто сторонами домовленості щодо всіх істотних умов договору в матеріалах справи докази відсутні. Також відсутні в матеріалах справи повідомлення –запрошення Мурованокуриловецької спілки споживчих товариств про явку до нотаріуса.
Відповідно до ст.ст.209, 210 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Виходячи з норм даних статей, копії договору купівлі-продажу, прибуткового касового ордеру, не можна вважати такими, що між сторонами був укладений правочин, щодо якого досягнуто всіх істотних умов.
Таким чином, колегія суддів судової палати прийшла до висновку, що договір купівлі-продажу в установленому законом порядку між сторонами не укладався.
Судом на порушення вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України, неповно з’ясовані обставини справи; не визначено, які правовідносини випливають з установлених обставин; не дана належна правова оцінка зібраним у справі доказам.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити частково .
Рішення Мурованокуриловецького районного суду, Вінницької області від 30 травня 2011 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 до Мурованокуриловецької селищної ради, Мурованокуриловецької районної спілки споживчих товариств, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, Комунального підприємства "Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, протягом двадцяти днів.
Головуючий : В.В. Сопрун
Судді : М.В. Матківська
В.М. Медяний